Неочікуване продовження: ЄС розривається між санкціями та впливовими олігархами

Причиною цього несподіваного технічного продовження, що діятиме до півночі 22 вересня 2026 року, стала позиція Словаччини, до якої згодом приєдналася Франція. Ці країни висунули вимогу виключити зі списку санкцій окремих російських бізнесменів, зокрема Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. Така ситуація створила ризик блокування всього пакету санкцій, що мав би автоматично скасувати обмеження для близько трьох тисяч осіб та організацій, термін дії яких закінчувався 15 вересня.

Дипломатичні джерела в ЄС, що цитує кореспондентка «Європейської правди», та видання Politico, вказують на те, що Словаччина вже раніше, 14 березня, до останнього домагалася виключення Фрідмана та Усманова зі списку. Цього разу Франція також доєдналася до вимоги щодо Усманова, посилаючись на міркування національної безпеки. Хоча офіційний представник Міністерства закордонних справ Франції відмовився від коментарів, французьке дипломатичне джерело зазначило, що країна прагне "позитивно відповісти міжнародним партнерам, які звернулися до нас щодо пана Усманова".

Ключовим предметом суперечки, як пише Reuters, стало саме питання виключення російсько-узбецького мільярдера Алішера Усманова. Його статки на початку 2026 року, за даними Bloomberg Billionaires Index, оцінювалися у 18,8 мільярда доларів. Усманов, який заробив капітал у металургійній та гірничодобувній галузях, а також володіє активами в телекомунікаціях та медіа, подав низку судових позовів у Європі з метою скасування санкцій.

Таким чином, тимчасове продовження на один тиждень було технічним кроком, щоб уникнути повного скасування санкцій і надати державам-членам додатковий час для узгодження позицій. Ірландське головування в Раді ЄС повідомило, що юридичні процедури та консультації між державами-членами тривають. Посли сподіваються, що за цей час вдасться досягти консенсусу щодо подальшого продовження санкційного режиму, який охоплює Володимира Путіна, Сергія Лаврова та інших російських керівників.

Санкції ЄС, що включають заморожування активів та заборону на в'їзд, мають бути поновлені кожні шість місяців і вимагають одностайної підтримки всіх 27 держав-членів. Це часто призводить до гарячих дискусій до останнього моменту. Раніше причиною таких суперечок здебільшого ставали Угорщина та Словаччина, яка, як відомо, підтримує тісніші відносини з Москвою, ніж більшість інших країн Євросоюзу.

У червні країни ЄС вперше домовилися продовжити секторальні санкції проти Росії одразу на рік, зокрема обмеження в енергетичній сфері. Це було зроблено для зменшення кількості можливостей для подібних суперечок щодо їхнього регулярного поновлення. Однак, як показує остання ситуація, дискусії щодо персональних санкцій продовжують бути джерелом напруги та вимагають пошуку складних компромісів.

«Поновлення санкційних списків є необхідним для продовження підриву російської воєнної машини та збереження тиску на тих фізичних і юридичних осіб, які підтримують її, сприяють їй і отримують від неї вигоду. Це є пріоритетом для Головування», — заявили ірландські дипломати.

«Франція є однією з країн, які найбільше віддані посиленню тиску — всіма засобами — на російську військову машину, а також підтримці України. Ми зіткнулися з конкретною проблемою національної безпеки й хочемо позитивно відповісти міжнародним партнерам, які звернулися до нас щодо пана Усманова», — прокоментувало французьке дипломатичне джерело.

Історія з тимчасовим продовженням санкцій свідчить про глибокі розбіжності всередині ЄС, які виникають під тиском національних інтересів та зовнішніх впливів. Пошук компромісу протягом наступних семи днів стане вирішальним для збереження єдності Європи у її позиції щодо російської агресії, показуючи, що навіть принципові питання можуть вимагати гнучких рішень у складних геополітичних реаліях.