Неочікуваний поворот: Іран просить у Росії сучасні дрони «Герань» для війни

Історія взаємин Ірану та Росії у сфері безпілотних технологій розпочалася з передачі Тегераном Москві розробок Shahed. На їхній основі Росія у 2023 році розгорнула власне виробництво дронів, назвавши їх «Герань». Ці безпілотники швидко еволюціонували, перетворившись на значно потужніші та швидші апарати, ніж оригінальні іранські моделі. Базова версія, «Герань-1», мала бойову частину до 20 кг та швидкість близько 185 км/год.

Проте інженери в Росії не зупинилися на початковій адаптації. Вони активно модифікували конструкцію, враховуючи досвід застосування цих дронів на полі бою. Так з'явилися нові модифікації, які значно перевершували попередників. Це викликало зростаючий інтерес з боку Ірану, який тепер прагне отримати доступ до цих оновлених технологій, що колись мали своє коріння в його власних розробках.

Ключовим моментом у цьому запиті стало бажання Ірану отримати саме реактивні модифікації, такі як «Герань-4» та «Герань-5». Ці апарати, які Росія останнім часом активно використовує, вирізняються високою швидкістю та складністю перехоплення. Наприклад, «Герань-5» оснащена реактивним двигуном і може розвивати швидкість до 600 км/год, нести бойову частину вагою до 90 кг та долати відстань до 1000 км, наближаючись за характеристиками до крилатих ракет.

Модернізація торкнулася не лише швидкості. Нові версії «Гераней» отримали значні технологічні вдосконалення: тепловізійні камери, системи наведення на основі штучного інтелекту, російські антени для захисту від перешкод, а також китайські модеми для мережевого зв'язку. Це дозволяє оператору вести дрон на висоті 2–5 км, виявляти ціль за допомогою камери та фіксувати її для подальшої автоматичної атаки, що робить їх значно ефективнішими.

Централізоване виробництво в Росії дозволило швидко інтегрувати бойовий досвід у нові моделі. Це дало змогу розробникам змінювати конструкцію безпілотників майже безперервно, впроваджуючи нові рішення та випробовуючи їх безпосередньо в умовах конфлікту. Директор московського Центру аналізу стратегій і технологій Руслан Пухов зазначив, що створення таких апаратів технологічно простіше за виробництво танків, що дозволило Кремлю швидко створити нову виробничу лінію.

Наразі Іран не отримав підтвердження про постачання «Герань-4» чи «Герань-5». Цей запит підкреслює зростаючу військову співпрацю між країнами та вказує на зміну ролей: Тегеран, який раніше ділився технологіями, тепер прагне отримати вдосконалені версії власних розробок, адаптованих та покращених російською промисловістю.

Зростання виробництва та модернізація ударних дронів Росією за останні роки є значним. Централізований підхід дозволив оперативно змінювати конструкцію безпілотників, враховуючи бойовий досвід, що зробило їх значно дешевшими за традиційні ракети. Росія нарощує використання реактивних безпілотників з серпня, досягнувши рекордних 2,8 тис. запусків дронів усіх типів у серпні. Супутникова розвідка підтверджує розширення виробництва на заводі «Алабуга» в Татарстані, де випускають «Шахеди» та «Герані».

Українські військові перехоплюють близько 60% реактивних «Гераней», тоді як для інших модифікацій дронів цей показник становить 90–95%. Через вищу швидкість нових цілей Україна частіше залучає винищувальну авіацію. Військовий аналітик Конрад Музика назвав розвиток нових моделей «круїзизацією» безпілотної авіації, оскільки за швидкістю та висотою польоту вони дедалі більше наближаються до крилатих ракет. Ці реактивні «Герані» при цьому залишаються дешевші за крилаті ракети «Калібр» та Х-101.

Як зазначає Financial Times, централізоване виробництво дало Кремлю змогу модифікувати безпілотники, враховувати досвід бойових дій та швидко впроваджувати нові моделі. Такі дрони коштують у кілька разів дешевше, ніж ракети, які становили основу попередніх повітряних кампаній Москви.

Сергій Бескрестнов, радник міністра оборони України, пояснив, що оператор може вести такий безпілотник на висоті 2–5 км, за допомогою камери виявляти ціль і фіксувати її – після цього апарат здатен атакувати об'єкт самостійно. За його словами, майже всі реактивні дрони, які нині застосовують проти України, мають такі камери.

Цей запит Ірану до Росії підкреслює динамічні зміни у сфері військових технологій та геополітичних альянсів. Модернізація безпілотників, що почалася з іранських технологій, тепер повертається до свого витоку у значно досконалішому вигляді, відкриваючи нові можливості та виклики для міжнародної безпеки.