Путін проти енергоперемир’я до зими: Кремль тисне на Україну

На початку року Україна, Росія та США проводили тристоронні консультації щодо можливого енергетичного перемир'я. Київ наполягав на взаємній зупинці ударів по енергетичних об'єктах, портах та інших критичних спорудах. Однак після зриву цих зустрічей у лютому переговорний процес перейшов у формат окремих та закулісних контактів.

Протягом кількох місяців пропозиції Києва щодо взаємного припинення обстрілів енергетики ігнорувалися Москвою, яка посилювала свої атаки. Попри це, джерело, знайоме з позицією Росії, підтвердило відновлення контактів щодо цього питання.

Раптово колишній президент США Дональд Трамп заявив, що сторони нібито домовилися взаємно припинити удари по енергетичних об'єктах. Однак високопоставлені українські чиновники заперечили ці заяви, зазначивши, що вони не відповідають дійсності.

Згодом з'ясувалося, що в Кремлі не бажають домовлятися про припинення ударів по енергетичній інфраструктурі до настання зими. За словами співрозмовників видання Financial Times, російський диктатор Володимир Путін вважає, що атаки можуть посилити тиск на Київ і змусити Україну піти на поступки.

Українська сторона, в особі Володимира Зеленського, заявила про готовність припинити удари по російській енергетиці, але лише за умови реальних гарантій з боку партнерів щодо готовності Москви дотримуватися таких домовленостей. Водночас Київ висловив невпевненість у готовності Росії виконувати будь-які угоди.

За оцінками, війна, ймовірно, продовжиться взимку, і Росія, за заявами українського президента, має намір зламати Україну зимовим наступом. Енергетичне перемир’я могло б стати першим кроком до ширшої деескалації, захистивши критичну інфраструктуру обох країн, але наразі остаточної угоди не досягнуто.

Заява Трампа про згоду на перемир'я з'явилася на тлі його критики щодо українських ударів по російських нафтопереробних об'єктах, які, на його думку, спричиняють дефіцит пального та зростання світових цін на дизель. Українські чиновники вважають, що такими діями Трамп прагне показати американській громадськості, втомленій високими цінами на пальне, що він працює над їх зниженням.

Дослідження Київської школи економіки, надане Financial Times, показало, що на світові поставки дизеля та газойлю значно більше впливає військовий конфлікт США та Ірану. З березня до серпня експорт із країн Перської затоки скоротився на 152 мільйони барелів, тоді як російський експорт — на 68 мільйонів барелів.

Ситуація з енергетичним перемир’ям залишається невизначеною, підкреслюючи складність переговорного процесу та стратегічні інтереси всіх залучених сторін. Наближення зими та відсутність компромісів лише посилюють ризики для енергетичної інфраструктури обох країн.