Росія розгорнула нову базу "Гераней" поблизу кордону: 16 пускових установок та 100 дронів

Світанком 2026 року перші фундаменти пускових майданчиків почали з'являтися на аграрних угіддях поблизу Цимбулової. З місяця в місяць темпи будівництва зростали, і вже до серпня на території бази функціонувало 16 пускових установок, а понад 100 безпілотників зберігалися просто неба. Цей об'єкт, розташований приблизно за 150–200 км від українського кордону, призначений для запуску реактивних дронів у напрямку Києва та центральних областей України.

Щоб забезпечити автономну роботу навіть у випадку відключень електроенергії, на базі були встановлені сонячні панелі, яких налічується близько 100. Супутникові знімки показали, що пускові рейки на новій базі довші, ніж для старих моделей дронів, що свідчить про її спеціалізацію на розміщенні реактивних "Гераней".

Науковий співробітник Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) Роберт Толласт пояснив, що створення такої централізованої бази значно спрощує організацію масованих атак. За його словами, планування великих залпів із сотень дронів є складним логістичним завданням, що вимагає координації різних маршрутів і локацій. Централізація всіх операцій в одному місці робить цей процес логістично простішим та ефективнішим.

Протягом останніх двох років Росія трансформувала свою дронову кампанію. З відносно повільної та легшої для протидії загрози вона перетворилася на використання швидших безпілотників, які складніше перехоплювати. База в Цимбулові є частиною цієї трансформації, дозволяючи Росії підтримувати денні атаки одночасно з нічними ударами.

Саме з цього об'єкта російські військові запускають "Герань-5" – найбільший дрон у цій родині. Він несе бойову частину вагою 90 кг, може долати до 1000 км та розвивати швидкість до 600 км/год. Менший "Герань-4" є повільнішим, проте також здатний розганятися до 450 км/год. Обидва оснащені турбореактивними двигунами китайського походження.

Концентрація такої кількості дронів на одному об'єкті створює певну вразливість для Росії. Заправлення, озброєння та розміщення великої кількості безпілотників на пускових рейках робить процес помітним для супутникової розвідки. Хоча звичайні дронові атаки навряд чи здатні знищити базу такого масштабу, крилата ракета може завдати їй значної шкоди. Наприкінці серпня Україна завдала удару по Цимбуловій, пошкодивши одну з пускових установок та прилеглу зону зберігання, що було підтверджено супутниковими знімками.

Збільшення кількості запусків реактивних дронів є наочним показником трансформації російської тактики. У серпні кількість запусків реактивних дронів зросла до 2800, тоді як у червні їх було 350, що свідчить про восьмикратне зростання за два місяці. Вперше "Герань-5" була застосована проти України в січні, що стало початком епохи більш швидких та потужних ударів.

Британське видання The Telegraph, посилаючись на супутникові знімки, виявило, що Росія створює й інші подібні об'єкти. Загалом було ідентифіковано 10 російських баз з новими пусковими майданчиками для далекобійних ударних дронів, з щонайменше 59 новими пусковими рейками вздовж кордонів Білорусі та України.

«Планування масових залпів із сотень і сотень дронів є доволі складним логістичним завданням. Важко спланувати різні маршрути, якими рухатимуться системи, і скоординувати кожен із них із різних локацій. Тому централізація в одному місці справді робить це логістично простішим», — пояснив науковий співробітник Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень Роберт Толласт.

Розгортання нових баз для реактивних дронів "Герань" відображає прагнення Росії до ескалації та інтенсифікації ударів по Україні, використовуючи швидші та потужніші безпілотники. Ця стратегія ставить перед українською протиповітряною обороною нові виклики, вимагаючи постійного вдосконалення методів перехоплення та захисту, а також підкреслює зростаючу роль технологій у сучасному військовому конфлікті.