Скандал навколо НАБУ: Офіс генпрокурора "скасував" підозру керівнику

Ранок 14 вересня ознаменувався гучною заявою генерального прокурора Руслана Кравченка. У відеозверненні він повідомив про підписання підозри директору НАБУ Семену Кривоносу та особі, наближеній до керівника САП Олександра Клименка, звинувативши Кривоноса у підробленні документів та фіктивному усиновленні. Генпрокурор пов'язав це з операцією НАБУ і САП під назвою «Карфаген», стверджуючи, що під час обшуків слідчі отримали доступ до захищених матеріалів щодо працівників його відомства.

Ця заява викликала негайну реакцію. НАБУ та САП категорично відкинули висунуті звинувачення. На спільному брифінгу Семен Кривонос назвав ситуацію «незрозумілим винаходом» та «інформаційним жанром Телеграм-підозри», підкресливши, що особисто не отримував жодних паперових документів. Керівник САП Олександр Клименко також зазначив, що його родичі не отримували підозр.

Того ж дня, 14 вересня, президент Володимир Зеленський підписав указ №905/2026, яким відсторонив Руслана Кравченка від посади генерального прокурора на підставі закону «Про правовий режим воєнного стану». Причини цього рішення в указі не були наведені. На момент відсторонення Кравченко перебував у відрядженні у Франції, куди виїхав 13 вересня для участі у слуханні Парламентської мережі ПАРЄ.

Після цього Офіс Генерального прокурора офіційно спростував інформацію про повідомлення підозри керівнику антикорупційного органу. У відомстві наголосили, що в межах кримінального провадження, про яке йдеться, жодній особі підозру в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом, не повідомляли. Було заявлено про відсутність правових підстав для такого рішення, а відповідні відмітки в Єдиному реєстрі досудових розслідувань про повідомлення про підозру були скасовані.

Руслан Кравченко, у свою чергу, написав, що рішення про підозру було «належно направлене», і будь-яка спроба його скасувати або прибрати відомості з ЄРДР матиме ознаки політичного та протиправного втручання. Він також стверджував, що представники НАБУ, зокрема Олександр Абакумов, зверталися до керівництва ДБР та Офісу генпрокурора з вимогою скасувати повідомлення про підозру Семену Кривоносу, наполягаючи, що законне процесуальне рішення не може бути скасоване кулуарними домовленостями.

Цей інцидент розгорнувся на тлі тривалого конфлікту між Офісом генпрокурора та антикорупційними органами. Раніше, 4-5 вересня, НАБУ і САП проводили слідчі дії у службових приміщеннях, якими користувалися працівники ОГП. Генеральний прокурор Руслан Кравченко заперечував свою причетність до отримання або легалізації коштів від незаконних колцентрів.

Згодом, 7 вересня, Руслан Кравченко заявив про подання заяви про відставку, назвавши це політичним рішенням. Однак згодом він продовжив залишатися на посаді, і вже 14 вересня підписав підозру керівнику НАБУ. Цей епізод ілюструє напруженість у відносинах між ключовими правоохоронними органами країни та складність їхньої взаємодії, особливо у чутливих антикорупційних справах.

«Такий незрозумілий винахід, інформаційний жанр Телеграм-підозри. Безпосередньо особисто я не бачив паперового документа, повідомлення про підозру безпосередньо мені ніхто не вручав», — заявив директор НАБУ Семен Кривонос.

«У межах цього кримінального провадження жодній особі, зокрема керівнику антикорупційного органу, про підозру у передбаченому КПК України порядку не повідомлялося. Правові підстави для цього відсутні», — зазначили в Офісі Генерального прокурора.

«І жодне політичне рішення не здатне скасувати докази. Воно не звільняє директора НАБУ від обов’язку відповісти перед суспільством на конкретні запитання щодо власної доброчесності. Сьогодні Семен Кривонос цієї відповіді намагався уникнути, сховавшись за політичним рішенням президента», — підсумував Руслан Кравченко.

Ситуація, що розгорнулася, підкреслює глибокі суперечності всередині української правоохоронної системи, ставлячи під сумнів не лише правомірність окремих рішень, а й довіру до інституцій. Подальший розвиток подій, ймовірно, залежатиме від політичних рішень та готовності сторін до конструктивного діалогу, що є критично важливим для забезпечення верховенства права в країні.