Суд зобов'язав Ощадбанк повернути 29 900 грн, вкрадених із картки клієнта

Житомирський апеляційний суд 8 вересня відхилив скаргу АТ «Державний ощадний банк України» і залишив у силі рішення про повернення клієнтові 29 900 гривень, які невідомі викрали з його картки. Суд встановив: чоловік діяв добросовісно — одразу зателефонував на гарячу лінію, а от банк, помітивши підозрілу активність, не встиг зупинити шахрайські перекази.

Історія почалася 17 серпня 2025 року. Станом на той день на картковому рахунку чоловіка було 36 000 гривень. О 18:15 на його телефон, прив'язаний до картки, почали надходити sms із проханням підтвердити переказ на картку іншого банку кодом — ці повідомлення він проігнорував і видалив. Після цього він спробував зайти в застосунок «Ощад24/7» під своїм паролем, але додаток видавав помилку, хоча пароль був правильний.

Довелося робити перереєстрацію застосунку — і лише тоді чоловік побачив, що з рахунку вже списано 29 900 гривень та комісію 299 гривень. Він одразу почав дзвонити на гарячу лінію банку, проте довго чекав з'єднання з оператором. Лише о 18:33 надійшло повідомлення про виявлену «підозрілу активність по картці», після чого картку заблокували.

За фактом викрадення коштів 3 вересня 2025 року відкрили кримінальне провадження за частиною 4 статті 185 КК України (крадіжка). Досудове розслідування досі триває. Спочатку банк відмовив клієнтові повернути гроші, тож 9 липня 2026 року Звягельський міськрайонний суд Житомирщини позов задовольнив, зобов'язавши зарахувати на рахунок 29 900 гривень і стягнувши з банку судовий збір 1 331 гривню.

Банк подав апеляцію, наполягаючи, що операцію підтвердили правильним введенням паролів, відомих лише власнику картки. Але колегія суддів ці аргументи відхилила. Вона дослідила виписку по рахунку, дані оператора «Київстар» щодо дзвінків і sms, а також аудіозапис дзвінка чоловіка до банку.

Ключовим стало те, що банк надсилав повідомлення про досягнення ліміту переказів і виявлення незвичних операцій — тобто помітив підозрілі ознаки, проте не зупинив перекази. Гроші пішли на картку в АТ «Банк Кредит Дніпро», власником якої була третя особа у справі. Суд дійшов висновку: чоловік нічого не розкривав стороннім, а намагався заблокувати картку одразу, тож банк має відповідати.

Чому суди стають на бік клієнта

Колегія суддів послалася на сталу практику Верховного Суду: користувач не несе відповідальності за платіжні операції, доки банк не доведе, що клієнт сам своїми діями сприяв втраті ПІН-коду чи іншої інформації. Це ключова відмінність від справ, де суди відмовляють клієнтам.

Наприклад, Тернопільський апеляційний суд відмовив військовослужбовцю у поверненні 109 655 гривень, бо встановив, що чоловік сам ввів коди в підроблений чат-бот у Telegram. Ще один випадок: шахраї перевипустили SIM-картку lifecell і вкрали з кредитного рахунку клієнта ПУМБ 46 тисяч гривень.

Що робити, якщо з картки зникли гроші

Дій одразу у перші хвилини:

• Терміново телефонуйте на гарячу лінію банку та зафіксуйте час дзвінка — навіть якщо не одразу з'єднаються, сам факт звернення має вагу в суді.
• Видаляйте невідомі sms із кодами, але не вводьте їх нікуди — ні в додатки, ні в чат-боти.
• Після блокування картки подайте письмову заяву до банку з вимогою повернути кошти і збережіть копію.
• Паралельно пишіть заяву в поліцію — навіть якщо розслідування затягнеться, кримінальне провадження стане вагомим доказом у суді.

Якщо банк відмовить — ви маєте право подати позов до суду. Практика показує: суди все частіше стають на бік клієнта, коли той діяв добросовісно, а банк не вжив заходів, побачивши підозрілі операції.

Раніше Знай повідомляв, шахраї націлились на військових: 2 млн грн за неіснуючі авто.

Більше деталей у матеріалі: ПриватБанку відмовили стягнути 94 379 грн кредиту: SIM-картку lifecell перевипустили шахраї.