Трамп оголосив «енергетичне перемир'я» між Україною та Росією: деталі

Вечір 14 вересня став точкою відліку для нової, дивовижної історії, коли Дональд Трамп використав свою соціальну мережу, щоб повідомити про «енергетичне перемир'я». Ця заява, опублікована ним особисто, прозвучала без жодних додаткових умов, термінів чи деталей щодо механізму досягнення такої домовленості.

Трамп стверджував, що українська сторона зобов'язалася утриматися від ударів по російських енергетичних об'єктах, а Росія, у свою чергу, нібито дала аналогічну згоду. Він також пов'язав зростання світових цін на дизельне паливо саме з російсько-українською війною, а не з діями Ірану, намагаючись переорієнтувати увагу світової спільноти.

Цій заяві передували два дні публічного тиску на Україну. Під час турніру Amgen Irish Open в Ірландії Трамп закликав Володимира Зеленського припинити виводити з ладу дизельне виробництво в Росії. Дорогою додому, на борту Air Force One, він особисто повторив, що просив українського президента не завдавати ударів по нафтопереробних заводах.

Основною причиною таких закликів Трампа стало зростання цін на паливо всередині США. За даними AAA, середня ціна дизеля сягнула 6,20 долара за галон, що майже на 68% більше, ніж рік тому. З наближенням проміжних виборів у листопаді, вартість пального стала одним із головних чинників, що негативно впливає на рейтинг Білого дому.

Незважаючи на гучну заяву Трампа, ні Офіс Президента України, ні Кремль офіційно не підтвердили жодних домовленостей. Подібний епізод вже відбувався у березні 2025 року, коли «енергетичне перемир'я» було оголошено після розмови Трампа з Путіним, але розсипалося за кілька днів, коли сторони звинуватили одна одну в порушеннях.

Публічна позиція Києва, озвучена лише тиждень тому на конференції YES 11 вересня, кардинально відрізняється. Володимир Зеленський тоді попередив, що Україна відповідатиме на російські атаки по енергетичній системі. Він заявив, що якщо Росія буде бити по українській енергетиці взимку, Україна «буде намагатися відповісти гідно».

Далекобійна кампанія по нафтопереробних об'єктах залишається важливим важелем тиску Києва на Москву. З початку року Україна завдала понад 60 ударів щонайменше по 24 російських НПЗ, що призвело до падіння російської нафтопереробки до двадцятирічного мінімуму. Росія у відповідь продовжила заборону на експорт дизеля щонайменше до кінця вересня.

На вартість дизельного пального вплинуло кілька факторів, включаючи пошкодження російської нафтопереробної інфраструктури внаслідок українських атак. Росія, будучи значним експортером дизельного пального, припинила його експорт після пошкодження низки НПЗ, що вплинуло на доступність пального на зовнішніх ринках.

«Україна погодилася не завдавати ударів по російських енергетичних об'єктах. Росія погодилася вчинити так само! Світове зростання цін на дизель спричинене здебільшого війною Росії та України, а не Іраном. Президент DJT», — заявив Дональд Трамп.

«Росія знає, що якщо вони будуть бити — а вони готуються взимку бити по нашій енергетичній системі, — Росія буде отримувати те саме. Якщо вони будуть робити нам блекаути, ми їм будемо намагатись відповісти достойно», — наголосив Володимир Зеленський.

Незважаючи на заяви Трампа, відсутність офіційних підтверджень з боку Києва та Москви ставить під сумнів існування такої домовленості. Майбутня зима покаже, чи продовжиться «енергетичне протистояння», чи, можливо, за лаштунками дійсно відбуваються переговори, що можуть вплинути на долі мільйонів.