Легенда театру Франка: Галина Яблонська померла на 99-му році життя

Народна артистка України Галина Яблонська народилася 2 січня 1928 року в Умані, у сім'ї, де мати була акторкою, а вітчим — актором і режисером. Це оточення визначило її життєвий шлях, і вже у шестирічному віці маленька Галина вперше вийшла на театральну сцену, зігравши епізодичну роль хлопчика. У восьмирічному віці вона отримала роль Топсі у виставі «Хатина дядька Тома» Вінницького державного театру, що стало початком її вражаючої кар'єри.

Протягом подальших десятиліть Яблонська виступала на сценах театрів Проскурова, Кам'янця-Подільського, Могилева-Подільського, Вінниці та Дніпра. У 1951 році вона приєдналася до трупи Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, де її першим режисером став Амвросій Бучма. Тут вона зіграла десятки знакових ролей, серед яких Галя у «Назарі Стодолі», Регіна у «Перехресних стежках», Настя в «Украденому щасті», Леді Макдуф у «Макбеті», Ольга Франко у «Таїні буття» та Олеся Богданівна у «Самотній леді».

Яблонська залишалася старійшиною трупи театру Франка до глибокої старості, припинивши брати участь у виставах лише протягом останніх двох років життя. Її ім'я увійшло до Національного реєстру рекордів України за «Найтриваліший період виступу на театральній сцені». Сотий показ вистави «Самотня леді» з її участю відбувся у лютому 2020 року.

Крім акторської діяльності, Галина Яблонська активно займалася громадською та культурною роботою. Вона заснувала та очолила Міжнародну лігу «Матері і сестри – молоді України», а у 2007 році з її ініціативи був створений Героїчний театр «Пам'ять». Актриса також була почесною головою міжнародного проєкту-конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи» та виступала із сольними програмами.

За свій внесок у розвиток мистецтва Галина Яблонська отримала звання заслуженої артистки УРСР у 1960 році, а у 1982 році — народної артистки УРСР. Вона була повною кавалеркою ордена княгині Ольги, лауреаткою премії імені Марії Заньковецької, премії «Бронек» та мистецької премії «Київ» імені Амвросія Бучми.

Життя Галини Яблонської обірвалося після важкої хвороби, що залишила глибокий слід у серцях її колег, учнів та шанувальників. Її спадок у театрі та громадській діяльності буде жити, як свідчення її самовідданості та любові до українського мистецтва.

Галина Яблонська була не лише акторкою, а й сучасницею таких видатних діячів українського театру, як Гнат Юра, Наталія Ужвій та Нонна Копержинська. Її творчий шлях пролягав через різні театри, проте саме Театр імені Івана Франка став її домівкою на понад 70 років.

За останні десятиліття життя, окрім активної участі у виставах, Галина Яблонська приділяла значну увагу розвитку заснованого нею Героїчного театру «Пам'ять» та міжнародного проєкту-конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи», які стали джерелом її творчої відповідальності та натхнення.

Театрознавець і заслужений діяч мистецтв України Василь Неволов повідомив про смерть артистки, зазначивши: «Сумну новину хочу Вам повідомити, театральна родино: сьогодні відлетіла у Вирій душа Великої Артистки і Патріотки… Після важкої хвороби на 99-тому році перестало битись її зболіле серце... Дивовижно, як у цієї самовідданої жінки на все вистачало часу, здоров'я, мудрості, таланту і доброти?! Неймовірно... Вдячність Вам за все наша доземна... і велика тривала довга пам'ять! Світла, як Ви, і вічна, як той спадок, який Ви нам залишили!»

Світла пам'ять про Галину Яблонську, її талант та невтомну працю залишаться в історії українського театру та серцях тих, хто мав щастя знати її та бачити на сцені. Її життя стало прикладом безмежної відданості мистецтву, патріотизму та служіння українській культурі.