Розкол у Демократичній партії: чим загрожує законопроєкт Грема про санкції проти РФ?

Дія розгортається у Вашингтоні, де наприкінці літа цього року демократи у Палаті представників стикнулися з непростим вибором. Законопроєкт, який у липні підтримав Сенат переважною більшістю голосів (86 проти 11), мав швидко пройти і нижню палату, але його просування сповільнилося.

На першому плані опинилися провідні демократи: Грег Мікс від штату Нью-Йорк, Дон Бейєр від Вірджинії та Річард Ніл від Массачусетсу. Вони, як ключові фігури комітетів Палати представників, висловили спільну заяву проти законопроєкту. Їхня мотивація полягала не у відмові від підтримки України, а у занепокоєнні щодо положень, які могли б надати президенту Дональду Трампу нові, широкі можливості у визначенні торговельної політики.

Головна суперечка виникла через пункт, який дозволяє адміністрації Трампа ввести мита у розмірі до 100% на п'ять найбільших імпортерів російської нафти. Хоча Сенат схвалив цей документ, а Білий дім підтримав його, демократи в Палаті представників побачили в цьому потенційну загрозу, оскільки це значно розширювало повноваження президента щодо введення митних зборів без обов'язкових санкцій саме проти Росії.

Проте не всі демократи розділяли цю позицію. Конгресмен Джаред Голден від штату Мен, відомий своїми центристськими поглядами та готовністю йти врозріз із партійним керівництвом, заявив, що майже напевно проголосує за законопроєкт. Також співголова двопартійної парламентської групи з питань України, Марсі Каптур, уважно вивчала документ, наголошуючи на важливості надіслати Росії чіткий сигнал.

Спроби Грега Мікса та колишнього лідера більшості Палати представників Стені Хойєра змінити законопроєкт та зробити положення про торгівлю прийнятнішими для демократів виявилися безрезультатними. Контрольований республіканцями Комітет з питань регламенту Палати представників відхилив запропоновані поправки та направив документ на процедурне голосування у Палаті представників. Це означає, що законопроєкт увійде до Палати представників без цих поправок.

Тепер законопроєкт, що вже отримав потужну двопартійну підтримку у Сенаті, зіткнувся з невизначеністю в Палаті представників. Його просування залежить від того, чи зможуть республіканці заручитися підтримкою хоча б частини демократів, щоб компенсувати відтік голосів ізоляціоністського крила та ухвалити цей важливий документ.

Цей законопроєкт, ініційований нині покійним сенатором Ліндсі Гремом, спочатку стосувався лише Росії та України, але у 2026 році до нього додали пункти, що стосуються Ірану. За словами сенатора-демократа Річарда Блюменталя, Палата представників США може ухвалити законопроєкт вже у вересні. Блюменталь наголошує, що економічний тиск є ключовим для впливу на здатність Кремля продовжувати війну проти України.

Видання Axios, американський новинний сайт, заснований у 2016 році колишніми журналістами Politico, висвітлює цю історію, зазначаючи, що більшість їхніх статей коротші за 300 слів і містять марковані списки. Інші видання, як-от Reuters, також наголошують на важливості цього законопроєкту, який, як висловився Блюменталь, є "кувалдою", що Росія розуміє.

"Демократи в Палаті представників рішуче підтримують Україну, але закон Ліндсі О. Грема про введення санкцій проти Росії та Ірану завдасть більше шкоди, ніж користі", — заявили Грег Мікс, Дон Бейєр та Річард Ніл, пояснюючи свою позицію.

"Я вважаю, що санкції — це добре, але загалом я також підтримую введення тарифів", — сказав Джаред Голден, висловлюючи свою готовність підтримати документ, незважаючи на розбіжності з партійним керівництвом.

Доля "пекельних санкцій" залишається невизначеною, демонструючи складність внутрішньополітичних компромісів США у питанні зовнішньої політики. Ця ситуація підкреслює, що навіть у питаннях, що стосуються підтримки України, внутрішні розбіжності можуть створювати значні перешкоди на шляху до реалізації стратегічних рішень.