Україна шукає відповідь на російські реактивні дрони: перші випробування виявилися невдалими

На початку липня, коли літо було в розпалі, на випробувальних полігонах України панувало напруження. Військові очікували побачити нові українські перехоплювачі, що мали б стати відповіддю на російські реактивні дрони, які почали з'являтися у небі. Це був крок відчаю, адже Росія протягом трьох літніх місяців збільшила використання таких безпілотників приблизно у шість разів, запустивши близько 2850 одиниць у серпні проти приблизно 450 у червні.

Проте надії швидко зіткнулися з реальністю. Багато зразків, розроблених для боротьби зі швидкісними цілями, виявилися складно керованими на швидкостях понад 400 км/год. Очевидці розповідали, як деякі з цих новітніх апаратів втрачали керування та безслідно падали у полях і лісах, так і не виконавши своєї місії. Цей провал підкреслив масштаб проблеми, з якою зіткнулася Україна, адже швидкість до 500 км/год робила значну частину існуючих перехоплювачів неефективними.

Публічне визнання складнощів пролунало 11 вересня, коли заступник командира Третього армійського корпусу Максим Жорін заявив, що українські сили майже не збивають російські реактивні «Шахеди», втративши ініціативу в цьому напрямі. Це стало гірким усвідомленням того, що технологічні інновації ворога випереджають українські засоби протидії.

Попри це, робота не зупинилася. Юрій Черевашенко, заступник командувача Повітряних сил України, підтвердив, що створення швидкісних дронів-перехоплювачів є складним завданням, але водночас висловив упевненість, що Україна наближається до впровадження серійних і відносно недорогих рішень. «Я впевнений, що незабаром у нас може повністю з’явитися клас озброєнь, які будуть ефективними у протидії реактивним БПЛА», — сказав він, даруючи промінь надії на майбутнє.

За його словами, найбільше від атак реактивних дронів наразі потерпають Київ та його околиці, а також Одеса, де частка таких безпілотників вже перевищує 70% в окремих ударах. Однією з головних переваг цих БПЛА є можливість оператора змінювати їхній курс і висоту польоту під час виконання завдання, що створює додаткові труднощі для української протиповітряної оборони.

Українські розробники працюють одразу над кількома напрямами — від швидкісних перехоплювачів і керованих ракет до систем із використанням штучного інтелекту. Частина цих технологій ще перебуває на етапі розробки та випробувань, але президент Володимир Зеленський вже повідомило про понад 60 компаній, що працюють над цими технологіями, і про успішне збиття «Шахеда» під час випробувань нової української розробки.

Ситуація, що склалася, підкреслює виклик, з яким зіткнулася Україна, готуючись до чергової зими без достатньої кількості західних засобів протиповітряної оборони для протидії російським балістичним ракетам. Росія активно нарощує виробництво реактивних дронів, за оцінкою військової розвідки, близько 3000 одиниць на місяць. Це створює постійну боротьбу «меч проти щита», де кожна нова можливість вимагає швидкої протидії.

Серед перспективних напрямів розглядається розробка нового покоління недорогих керованих ракет, деякі з яких вже проходять випробування. Також Анатолій Храпчинський, директор з розвитку одного з оборонних підприємств, вважає, що для боротьби з реактивними БПЛА ефективнішою може бути мережа взаємопов’язаних засобів, які працюватимуть одночасно та впливатимуть на навігацію російських дронів. Крім того, розглядається використання систем наведення на основі штучного інтелекту, що може дозволити навіть повільнішим перехоплювачам атакувати швидші цілі в лоб.

«Я впевнений, що незабаром у нас може повністю з’явитися клас озброєнь, які будуть ефективними у протидії реактивним БПЛА», — заявив Юрій Черевашенко, заступник командувача ЗСУ, наголошуючи на важливості розробки нових технологій.

Анатолій Храпчинський, директор з розвитку одного з оборонних підприємств і офіцер Повітряних сил у резерві, висловив свою думку: «Поточна перевага Росії зрештою буде зведена нанівець українськими протидіючими можливостями у вигляді швидких і дешевих перехоплювачів, здатних атакувати реактивні безпілотники».

Україна стоїть перед обличчям складної, але непереборної задачі. Хоча перші випробування виявили значні труднощі, постійні інновації та цілеспрямована робота українських розробників вселяють надію на те, що незабаром з'являться ефективні та доступні рішення, здатні захистити українське небо від нової загрози.