Війна з Іраном: США витратили $33,4 млрд та зіткнулися з дефіцитом зброї

Наприкінці лютого 2026 року, коли США розгорнули операцію Epic Fury проти Ірану, ніхто не міг передбачити масштаби викликів, з якими зіткнеться Пентагон. Почавшись як відповідь на агресію, конфлікт швидко перетворився на масштабну військову кампанію, що поглинула значні ресурси та виявила стратегічні прогалини. Вже до кінця червня вартість операції сягнула $33,4 млрд, що стало холодним душем для тих, хто сподівався на швидке завершення.

Протягом перших тижнів конфлікту американські сили завдали ударів по більш ніж 13 тисячах іранських цілей, використовуючи дорогі ракети з винищувачів, військових кораблів та наземних пускових установок. Водночас значні ресурси були витрачені на оборону від іранських атак, зокрема на перехоплювачі систем THAAD і Patriot, кожен з яких коштує мільйони доларів. За оцінками Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), до травня США вже використали тисячі крилатих ракет та ракет-перехоплювачів.

Саме ці інтенсивні витрати боєприпасів стали головним фактором, що призвів до стратегічного дефіциту запасів. $22,3 млрд з загальної суми було витрачено саме на боєприпаси, що викликало серйозне занепокоєння щодо можливості поповнення цих запасів. Проблема виявилася не лише у фінансовій складовій, а й у виробничих вузьких місцях, таких як виробництво твердопаливних ракетних двигунів, доступність вибухових речовин та нестача кваліфікованих працівників.

На тлі цих проблем, у Білому домі та Пентагоні неодноразово заперечували повідомлення про дефіцит боєприпасів. Президент Дональд Трамп стверджував, що запаси американських боєприпасів «практично необмежені», називаючи протилежні заяви «фейковими новинами». Однак звіт генерального інспектора Міністерства оборони США вперше дав незалежне уявлення про реальний стан американських запасів озброєнь, розкриваючи інформацію, яка зазвичай є засекреченою.

Цей звіт підкреслив, що проблема дефіциту боєприпасів та недостатніх запасів фіксувалася американськими аналітиками ще до початку війни з Іраном, а операція Epic Fury лише посилила її. Експерти зазначають, що для деяких типів озброєння, таких як ракети Tomahawk та окремі перехоплювачі, повернення запасів до довоєнного рівня може зайняти роки, що створює значні виклики для поточних операцій та майбутньої готовності.

Наразі Пентагон активно працює над спрощенням процесів закупівель та скороченням термінів виробництва, щоб подолати дефіцит та мати можливість швидко реагувати на надзвичайні обставини. Водночас, згідно з опитуванням Reuters/Ipsos, лише 23% американців вважають, що США зараз перебувають у сильнішій позиції щодо Ірану, ніж до початку бойових дій, що свідчить про зростаюче невдоволення війною серед населення.

Війна з Іраном не лише спустошила американські арсенали, а й завдала значних збитків військовій техніці. Звіт генерального інспектора Міністерства оборони США зафіксував втрати військового обладнання на суму $3,7 млрд. Протягом бойових дій були пошкоджені або знищені десятки американських літаків, включаючи винищувачі, літаки-заправники, бойові безпілотники та гелікоптери. Частина техніки була уражена іранським вогнем на військових базах, інша – під час бойових вильотів, а деякі втрати сталися внаслідок «дружнього вогню».

Загальні витрати, пов'язані з операцією, включають не лише прямі бойові втрати та використання боєприпасів. За оцінкою Бюджетного управління Конгресу, загальна вартість війни може сягати $38 млрд. Ця сума охоплює видатки на заміну використаних боєприпасів та втраченої в боях техніки, збільшення кількості льотних годин, а також додаткові витрати на пальне. Ці цифри підкреслюють довгострокові фінансові наслідки конфлікту, які виходять за рамки поточних бойових дій.

Генеральний інспектор Міністерства війни США заявив, що війна з Іраном призвела до дефіциту боєприпасів і проблем із поповненням запасів, про що повідомляє BBC. Це суперечить заявам президента Дональда Трампа, який неодноразово заперечував нестачу озброєнь.

Business Insider пише, що в звіті прямо зазначено, що витрати боєприпасів під час операції призвели до стратегічного дефіциту запасів та виявили проблеми у виробничій базі, які ускладнюють їхнє поповнення.

Війна з Іраном стала поворотним моментом, що оголив вразливості американської військової промисловості та поставив під сумнів здатність країни підтримувати довготривалі конфлікти. Подорож до відновлення стратегічних запасів буде довгою та дорогою, вимагаючи не лише значних фінансових вливань, а й глибинних змін у виробничих процесах, щоби США були готові до будь-яких майбутніх викликів.