Занепад демократії в США стає проблемою для Європи — Politico

Відступ від демократії у США підриває міжнародні правила й альянси, на яких ґрунтується безпека Європи, а також підвищує ризик конфліктів у всьому світі, пише Politico.

Ослаблення механізмів стримувань і противаг та порушення норм у Сполучених Штатах загалом чинить тиск на альянси та міжнародні правила, на які покладається решта світу, а також дає урядам привід для тиску на інституції у своїх країнах, йдеться в новому звіті Міжнародного інституту демократії та сприяння виборам (IDEA).

“Усе, що відбувається в США, має глобальні наслідки, і я вважаю, що це одна з найважливіших подій у світі сьогодні”, — заявив генеральний секретар IDEA Кевін Касас-Замора.

Порівнюючи 2025 рік із 2020-м, IDEA зафіксував сім статистично значущих погіршень показників демократії в США, зокрема, щодо незалежності судової влади, доступу до правосуддя, ефективності законодавчого органу, свободи преси та свободи вираження поглядів. Майже половина з 30 показників, які організація використовує для оцінки американської демократії, впала до найнижчого рівня з 1975 року.

Ця ерозія відбувається на тлі глибокої поляризації. У липневому аналізі Інституту Лоуї американську політику описано як дедалі більш поляризовану, де протиборчі табори сприймають один одного як загрозу та виправдовують антидемократичну поведінку, коли це їм вигідно.

У звіті зазначається, що президент США Дональд Трамп у 2025 році швидко зосередив владу у виконавчій гілці, і наслідки цього були “далекосяжними, підриваючи верховенство права як на внутрішньому, так і на міжнародному рівні та ставлячи під сумнів давні альянси та багатосторонню співпрацю”.

Ця оцінка також має конкретне політичне підґрунтя. У лютому 2025 року було видано указ, який зобов’язував посадовців, що реалізують зовнішню політику США, діяти під керівництвом президента та попереджав, що невиконання його політики може призвести до дисциплінарних санкцій.

Касас-Замора пояснив, що наслідки очевидні в тому, як уряди виправдовують тиск на демократичні інституції та громадянське суспільство. 

“Ми бачимо, що всі країни орієнтуються на те, що сталося в США в недалекому минулому. Ми бачимо це на дуже конкретних прикладах”, — зазначив він.

“Багато аргументів, які використовувалися в США під час закриття USAID (Агентство США з міжнародного розвитку), згодом були застосовані, наприклад, у Сербії для придушення організацій громадянського суспільства, які уряд вважав небажаними”, — додав політолог.

Глобальні наслідки для безпеки

Занепад демократії в США є частиною ширшого демократичного спаду. Згідно з доповіддю, у 2025 році 98 зі 173 країн — 57% — продемонстрували погіршення принаймні за одним демократичним показником протягом п’яти років, тоді як лише 55 країн показали поліпшення. Це був 11-й рік поспіль, коли кількість країн, у яких спостерігалося погіршення демократичних показників, перевищувала кількість тих, де фіксувалося поліпшення. США не є поодиноким випадком, але глобальний вплив Америки робить цей спад особливо значущим.

Головне застереження IDEA полягає в тому, що ерозія демократії є також проблемою безпеки. У 2025 році у світі було зафіксовано 65 збройних конфліктів — це найвищий показник із 1946 року, включаючи рекордну кількість у вісім міждержавних конфліктів. У звіті зазначається, що гібридні політичні системи, в яких формально існують демократичні процедури, але політична конкуренція та гарантовані права залишаються слабкими, частіше ставали учасниками конфліктів, ніж повністю авторитарні системи або демократичні держави з ефективним функціонуванням демократичних інституцій.

“Саме демократії з низькою ефективністю функціонування інституцій опинилися в цьому справді скрутному становищі, де ймовірність виникнення умов для конфлікту є вищою”, — заявив Касас-Замора.

Він назвав Росію наочним прикладом. 

“Я схильний думати, що повністю демократична Росія, з системою стримувань і противаг, зі свободою преси, з організаціями громадянського суспільства, здатними діяти вільно та притягати державних посадовців до відповідальності, не вторглася б в Україну”, — додав політолог.

Європа як і раніше лідирує в демократичних рейтингах, але в період з 2020 по 2025 рік тут було зафіксовано 77 випадків погіршення ситуації проти 42 випадків поліпшення. Серед сфер, що зазнали найбільшого тиску, — громадянські свободи, доступ до правосуддя та чесні вибори.

Німеччина на початку цього місяця стала ще одним прикладом такого тиску, коли ультраправа партія АдН (“Альтернатива для Німеччини”) набрала 43,8% голосів у Саксонії-Ангальт, що більш ніж удвічі перевищило її результат 2021 року. Партія ХДС канцлера Фрідріха Мерца набрала 17,2% — це найгірший результат за всю історію партії у цій східній землі, що змусило провідні політичні сили поспішно шукати пояснення зміцнення позицій АдН та намагатися не допустити ультраправих до влади.

Касас-Замора зазначив, що привабливість популістсько-авторитарних партій не можна зводити лише до ворожості до демократії. 

“Незалежно від того, чи подобаються вам популістсько-авторитарні партії, лідери та їхні дискурси, усе це є симптомом того, що дуже багато людей не відчувають, що їхні інтереси представлені. Виборців може більше цікавити безпека кордонів, безпечніші райони та справедливість, ніж процедурні суперечки щодо демократичних інституцій”, — додав дослідник.

На його думку, рішення полягає в тому, щоб розглядати стійкість демократії як питання безпеки.

“Захист демократії має бути в центрі уваги програм у сфері безпеки, а не лише згадуватися в примітках”, — заявив Касас-Замор.

У червні опитування AP-NORC показало, що на думку більшості американців, деякі громадянські свободи в США, зокрема право голосу та свобода слова, перебувають під загрозою. NYT писала, що Трамп розгорнув масштабну кампанію для придушення свободи преси в США. FT писала, що Америка та створений нею світовий порядок переживають кризу.

Світ входить у фазу, де жоден центр сили не має повного контролю, а стара система правил уже не працює. Економічні союзи дробляться, безпекові гарантії переглядаються, технології стають зброєю. У статті “Світ у точці нестійкої рівноваги” доктор економічних наук Андрій Длігач пояснював, чому нинішній стан — не пауза, а нова норма.