"Чемодан": звідки прийшло слово і чому воно помилка в українській мові

Про походження слів та їхнє первісне значення розповідаємо з посиланням на "Горох"

"Чемодан" чи "валіза" – яке слово правильне?

Збираємося в подорож, складаємо речі, перевіряємо документи – і тут згадуємо про важливу річ для мандрівки: валізу чи все-таки чемодан. Куди ми пакуємо речі?

"Чемодан" часто називають росіянізмом і радять замінювати його словом "валіза". Але чи все так просто? Виявляється, "чемодан" має давню історію, а його походження зовсім не таке очевидне, як може здатися.

За даними етимологічного словника, слово прийшло через тюркські мови з перської. Перське ǰāmädān означало "місце для зберігання одягу" і складалося зі слів ǰāmä – "одяг" та dân – "сховище". Через турецьке camadan слово поширилося в інших мовах.

В українській мові чимало тюркізмів, але саме цей не "прижився", а слово закріпилося вже під впливом російської мовної традиції, зокрема й у словниках та літературі. "Чемодан" зафіксоване в академічному "Словнику української мови" зі значенням "переносний ящик для дорожніх речей".

• Позад возів на підтоках одв'язували мішки з оброком для коней та усякі чемодани, поприкручувані налигачами та ременяками з сириці. (Іван Нечуй-Левицький).

Цікаво, що навіть таке слово українці намагалися адаптувати під свою вимову та пом'якшити його через літеру "й". Тому як кальку можна почути – чумайдан або чемойдан.

Однак мовознавці радять уживати інше слово – валіза, саме такий нормативний український відповідник.

І це слово теж запозичене. "Валіза" прийшла до української через польське – waliza. Далі її пов'язують із середньолатинським valīsia, valesia – "клунок вершника", або з французьким valise – "чемодан, сумка". А в арабській мові waliḥa – "мішок для зерна". Воно вкоренилося в українській мові ще в XIX столітті, і сьогодні це літературна норма.

До речі, від слова "валіза" маємо й цілком українське "валізка", а у фразеологізмі кажемо "сидіти на валізах" – тобто бути готовим до від'їзду.

Отож обидва слова мають цікаву мандрівну історію – майже таку саму, як і сам предмет, який вони називають.

Отже, коли ми кажемо "валіза", ми не просто називаємо предмет – ми підтримуємо українську мовну ідентичність. Тож у подорож варто брати не "чемодан", а валізу – і звучить це слово набагато гарніше.

Вересень – чудовий час для мандрів, адже ще триває "бархатний сезон" і ще можна гарно відпочити, зокрема на морі. Тож нехай у подорожі буде легка валіза, зручна дорога і жодного зайвого мовного багажу.