Диплодока вперше знайшли в Європі: як він сюди потрапив

Палеонтологи вперше підтвердили знахідку скам'янілостей диплодока — одного з найвідоміших довгошиїх динозаврів юрського періоду — за межами США. Його рештки виявили на ділянці Ла-Техерія поблизу селища Ель-Кастельяр у провінції Теруель на сході Іспанії і дослідники припускають, що він міг потрапити до Європи через тимчасовий сухопутний міст близько 150 мільйонів років тому, передає LiveScience. 

Відкриття свідчить, що цей гігантський травоїдний завропод мешкав не лише в Північній Америці, як вважалося раніше. На думку авторів дослідження, опублікованого в Journal of Vertebrate Paleontology, динозаври могли переміщуватися між Північною Америкою та Європою в пізньому юрському періоді, коли Атлантичний океан лише починав формуватися після розпаду суперконтиненту Пангея.

«Подібні палеонтологічні дослідження допомагають нам краще зрозуміти історію життя на Землі, реконструювати давні екосистеми та усвідомити, як вони змінювалися з плином часу», — повідомив провідний автор дослідження Серхіо Санчес Фенольоса з Об'єднаного палеонтологічного фонду «Теруель-Дінополіс».

Диплодок став одним із найвідоміших динозаврів після того, як на початку XX століття його скелет представили в Музеї природної історії Карнегі в Піттсбурзі. Згодом його повнорозмірні копії надіслали в музеї Англії, Франції, Іспанії, Аргентини та Росії. Попри світову популярність, справжні скам'янілості диплодока досі були відомі лише з формації Моррісон у західній частині США.

Новий екземпляр складається з 14 добре збережених хвостових хребців і кількох шевронів — кісток, які підтримували кровоносні судини та м'язи хвоста. Про знахідку науковцям повідомив знайомий виконавчого директора фонду «Дінополіс» Альберто Кобоса, який помітив кістки на схилі гори.

Хоча вдалося знайти лише частину скелета, кістки мають характерні ознаки диплодока. Серед них — великі порожнини, де розташовувалися повітряні мішки, а також глибокі жолобки вздовж нижньої частини хвостових хребців.

Наразі дослідники не визначили точний вид цього екземпляра. За оцінками Кобоса, тварина сягала приблизно 25 метрів завдовжки, що відповідає розмірам її північноамериканських родичів.

Як динозавр міг потрапити до Європи

Між 195 і 170 мільйонами років тому Пангея почала розпадатися, а Атлантичний океан лише формувався. У той час континенти були значно ближчими один до одного, ніж сьогодні, і тимчасові сухопутні перешийки могли дозволяти тваринам переходити між ними.

Одним із можливих маршрутів дослідники називають сухопутний міст між територією сучасного Ньюфаундленду та Піренейським півостровом. За словами Санчеса Фенольоси, таке припущення підтримують не лише палеонтологічні знахідки, а й геологічні дані.

Вчені зазначають, що для остаточних висновків потрібні більш повні скам'янілості. Вони допоможуть встановити, чи належав європейський диплодок до вже відомого північноамериканського виду, чи був представником раніше невідомого виду.

Раніше палеонтологи виявили в Таїланді рештки Nagatitan chaiyaphumensis — найбільшого зауропода, коли-небудь знайденого на території Південно-Східної Азії. Довгошиїй травоїдний гігант жив близько 120 мільйонів років тому в ранньому крейдяному періоді, досягав приблизно 27 метрів у довжину та важив близько 27 тонн, що на 11 тонн перевищує масу диплодока.