Німеччина готує лікарні до 1000 поранених щодня: шокуючий сценарій Бундесверу

Досвідчена анестезіологиня та професорка з Києва, Катерина Бєлка, поділилася своїми спостереженнями: після початку повномасштабного вторгнення Росії, українські лікарні демонстрували дивовижну здатність адаптуватися. Пацієнтів переміщували на нижні поверхи, вікна барикадували, а підземні приміщення перетворювали на операційні. У разі атак на енергетичну інфраструктуру, медичні заклади оперативно переходили на генератори та сонячні батареї.

Ці знання стали цінним уроком для Німеччини, яка зараз активно впроваджує власні заходи безпеки. Німецькі лікарні створюють кризові групи, оцінюють можливість облаштування підземних укриттів та збільшують запаси медикаментів. Розглядається навіть відновлення підземного медичного бункера в Ульмі, збудованого у 1979 році на випадок ядерного удару, який здатний вмістити до 2000 людей на 90 днів.

Проте, головний лікар та командувач військового госпіталю в Ульмі, Бенедикт Фрімерт, відверто визнає, що система охорони здоров'я Німеччини наразі не готова до такого сценарію. За його словами, попереду — справжній марафон, адже країна стикається з нестачею фахівців із досвідом лікування бойових поранень.

Бундесвер спільно з Німецьким товариством травматологів (DGU) організує спеціальні курси для цивільних хірургів. Ці програми навчають медиків працювати з масовими жертвами та воєнними травмами, попит на які настільки високий, що деякі землі бронюють цілі тижні навчання. Проте, навіть найінтенсивніші програми дозволяють підготувати лише 50–100 хірургів на рік.

У березні військові провели найбільші за останнє десятиліття медичні навчання, під час яких моделювали напад на Литву та евакуацію поранених до лікарень Берліна й Бранденбурга. Ці тренування, хоч і пройшли успішно, показали необхідність подальшої відпрацювання взаємодії військової та цивільної медицини. За даними Bloomberg, у разі великого конфлікту, Німеччина може щодня приймати до 1000 поранених військових, що швидко вичерпає можливості п'яти військових госпіталів, перекладаючи основне навантаження на цивільні лікарні.

Наразі Німеччина також працює над новим Законом про безпеку охорони здоров'я, який має покращити координацію між військовими та цивільними лікарнями, а також дозволить у реальному часі відслідковувати доступні ліжка, медикаменти та персонал. Окрім того, лікарням рекомендується мати запаси препаратів для інтенсивної терапії приблизно на шість тижнів.

Підготовка Німеччини відбувається на тлі оцінок західних розвідслужб, які пише, що Росія може бути готова до нападу на територію НАТО до 2029 року. Через центральне розташування Німеччина у такому разі може стати одним із головних транзитних вузлів для військ та місцем лікування поранених. Цей сценарій змушує європейські країни посилювати оборонні спроможності, оскільки у Європі побоюються, що не встигають нарощувати їх такими ж темпами.

Напруженість у Європі зростає, про що свідчать численні інциденти. Зокрема, російський фрегат у Балтійському морі випустив дві сигнальні ракети у бік данського військового гелікоптера Fennec, одна з яких пролетіла у небезпечній близькості. У Данії назвали інцидент неприйнятним і викликали російського посла. Також над Литвою перехопили невідомий безпілотник, який летів з боку Білорусі та, за попередньою оцінкою, міг нести вибухівку. Ці події підкреслюють необхідність максимальної готовності до будь-яких викликів.

«Чи готова наша система охорони здоров'я до цього? Єдина відповідь: ні», — визнав головний лікар і командувач військового госпіталю в Ульмі Бенедикт Фрімерт.

«Попереду нас чекає марафон», – додав Бенедикт Фрімерт, коментуючи стан готовності німецької медичної системи до масштабного конфлікту.

Попри виклики та очевидні прогалини, Німеччина активно працює над підвищенням своєї медичної готовності, адаптуючи уроки минулого та досвід інших країн. Цей процес є життєво важливим для забезпечення безпеки та стабільності в умовах мінливого геополітичного ландшафту, а також для захисту своїх громадян у разі непередбачених обставин.