Путін ризикує стати заручником власної війни: The Times про небезпечний сценарій для Кремля

Війна проти України дедалі сильніше позначається на російській економіці та суспільстві, а її наслідки в перспективі можуть створити політичні проблеми і для самого Володимира Путіна. Одним із найближчих тестів для Кремля стануть вибори до Держдуми 18–20 вересня.

Про це пише “УНІАН” з посиланням на колонку The Times, політолога Роджера Бойєса.

Він вважає, що навіть контрольований Кремлем виборчий процес може показати рівень втоми російського суспільства від війни.

«Єдина Росія» прагне зберегти конституційну більшість — щонайменше 300 із 450 депутатських місць. Це дозволяє партії проводити конституційні зміни без підтримки інших сил. Водночас реальна політична конкуренція на виборах суттєво обмежена, а ліберальну партію «Яблуко», яка виступає проти війни, не допустили до партійного голосування.

Автор The Times припускає, що слабший, ніж очікує Кремль, результат правлячої партії може бути сприйнятий російськими елітами як сигнал вразливості системи та посилити дискусії про майбутнє влади після завершення нинішнього президентського терміну Путіна.

Росіяни дедалі частіше говорять про переговори

На настрої населення дедалі сильніше впливають економічні наслідки війни — нестача працівників, інфляція, високі ставки та значні державні витрати на військові потреби. Reuters також фіксує перед виборами проблеми російського бізнесу з пошуком кадрів і погіршення економічних очікувань.

Водночас високий рівень підтримки дій російської армії співіснує зі значним запитом на переговори. За останнім серпневим опитуванням «Левада-центру», 59% респондентів виступили за перехід до мирних переговорів, а 31% — за продовження бойових дій.

Бойєс вважає, що це демонструє дедалі більшу суперечність між воєнними цілями Кремля та бажанням частини росіян повернутися до нормального життя.

Нова мобілізація може створити проблеми Кремлю

Ще одним ризиком для російської влади автор називає можливу необхідність нового масштабного поповнення армії. Мобілізація 2022 року спричинила значний суспільний резонанс і масовий виїзд чоловіків із Росії.

Побоювання нового призову зберігаються і зараз. Reuters зазначає, що напередодні парламентських виборів тривога через війну в російському суспільстві зростає, а страх мобілізації залишається одним із факторів занепокоєння.

При цьому російська економіка вже стикається з дефіцитом робочої сили, тому масштабне вилучення нових людей із цивільного сектору може створити додаткові проблеми.

Чому проблеми можуть початися після війни

Окремим викликом The Times називає повернення великої кількості військових із фронту після завершення бойових дій.

Автор проводить історичні паралелі з попередніми війнами Росії та СРСР, після яких ветерани та загальне виснаження держави ставали одним із чинників внутрішньої нестабільності.

За його оцінкою, для Кремля ризик становитиме не лише можливий невдалий результат війни. Навіть після завершення бойових дій владі доведеться вирішувати питання повернення військових до цивільного життя, їхніх соціальних очікувань, наслідків поранень і психологічних травм, дефіциту робочої сили та мілітаризації суспільства.

Саме тому Бойєс припускає, що зрештою одним із політичних постраждалих від війни, яку Росія розпочала проти України, може стати і сам Путін.

Війна обертається проти Путіна: останні новини

На тлі посилення українських далекобійних ударів Володимир Путін переніс щорічне засідання Валдайського дискусійного клубу із Сочі до Москви. За даними Financial Times, на цьому наполягла його служба безпеки після серії атак на російські НПЗ поблизу чорноморських курортів. Сам Путін останнім часом майже перестав відвідувати Сочі.

Водночас у США вже розглядають різні сценарії майбутнього Росії після завершення війни. Foreign Policy пише, що серед них — збереження Путіна при владі, зміна керівництва або непередбачуваний «чорний лебідь». Нещодавні переговори американських представників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера в Москві й Києві поки не принесли прориву.