Удари по АЗС у Києві: генерал Романенко розтлумачив підступний план Путіна і до чого тут Москва

Росія знову завдала ударів реактивними безпілотниками по Києву. Під прицілом ворога опинилися автозаправні станції у Дарницькому та Голосіївському районах. Це вже п’ята подібна атака на АЗС за короткий проміжок часу.

Унаслідок обстрілів пошкоджено споруди АЗС, одна людина загинула і ще 12 постраждали.

Прицільні удари по заправках: спроба Путіна спровокувати бензинову кризу в Києві

За словами військового експерта, генерала-лейтенанта у відставці Ігоря Романенка, удари по київських АЗС є відповіддю Кремля на суттєвий дефіцит пального в самій РФ.

«Після наших ударів по російських НПЗ ситуація у РФ з бензином критична. У Москві інформація про наявність бензину на заправці швидко передається і туди стрімко летять усі, щоб добути бензину — черги, сварки, нерви. І це дуже добре для нас. Але Путін прагне щось подібне створити у Києві, тому вони розпочали прицільно бити реактивними дронами по АЗС і не лише у Києві», — розповідає ТСН.ua Ігор Романенко.

Експерт підкреслює, що з 2022 року Україна перебудувала та диверсифікувала сферу паливно-мастильних матеріалів, тому ворог навряд чи досягне бажаного результату, враховуючи кількість автозаправних станцій.

«До нових умов ми адаптувалися ще з 2022 року, на відміну від росіян. Тому намагання Путіна знищити АЗС і спровокувати у Києві ситуацію з пальним, яка зараз є у Москві, така собі ідея. Саме тому лунають пропозиції провести переговори щодо енергетичного перемир’я, в тому числі у секторі паливо-мастильних матеріалів. Для Кремля ця тема дуже чутлива. А поки до перемовин діло не дійшло, у Москві обрали таку тактику: бити по заправках Києва. Це для них не економічна, і не військова мета, а більше як морально-психологічний тиск на киян», — зазначає генерал-лейтенант.

Психологічний тиск та реальні загрози для цивільних

Ворог атакує заправки реактивними «Шахедами», які наразі складно збивати, щоб досягти бодай якогось результату. Однак наземні руйнування АЗС можна відремонтувати за тиждень-два. Найбільша загроза полягає у ризику для життя цивільних.

«Найбільше загроза від цих ударів — це травмовані і загиблі люди, які можуть перебувати у момент російських атак на АЗС — це цивільна інфраструктура, якою щоденно користуються тисячі людей. І тут варто дотримуватись елементарних правил безпеки і під час нальоту реактивних „Шахедів“ бути подалі від автозаправних комплексів», — каже Ігор Романенко.

Експерт не погоджується, що удари по АЗС можуть бути початком ударів по українській енергетиці. Хоча росіяни постійно про це натякають і явно накопичують засоби для завдавання таких ударів. А бити по АЗС вони можуть у будь-яку пору року, це тривалий процес.

«Опосередковано, це звісно може бути пов’язано з планами Путіна завдавати ударів по нашій енергетиці. Принципово для них це бити у холодний період передусім по ГЕС, ТЕС, ТЕЦ, великих об’єктах, а АЗС, це виключно спроба тиску на цивільних людей. Зараз на заправках Києва є бензин і немає черг, але відчувається певне напруження, бо людям треба слідкувати за небом і вони вимушені перебувати у стані постійного напруження. Ось заради цього напруження Путін і атакує АЗС», — пояснює військовий експерт.

Перспективи енергетичного перемир’я та заяви Трампа

Щодо ймовірності «енергетичного перемир’я», про яке заявляв Дональд Трамп, військовий експерт висловлює сумніви.

«Звісно, що Україна погодиться на таке перемир’я, але от питання чи буде воно. Трамп вже достатньо себе скомпрометував гучними і порожніми гаслами: сьогодні він говорить одне, а завтра геть інше. Зараз ситуація з паливом дійсно складна, але вона пов’язана передусім з війною на Близькому сході та непродуманою політикою Трампа, а він заявляє, що все це через Україну, яка завдає ударів по Росії. Йому вигідно робити такі заяви, хоча вони порожні і дешеві. Попри все 60% американців підтримують Україну у цій війні і роблять правильні висновки, що безумовно позначиться на результатах виборів до американського Конгресу у листопаді», — вважає Романенко.

Розбудова малої ППО для захисту міст

Для захисту міст та АЗС від російських безпілотників експерт наголошує на необхідності формувати малу ППО на базі добровольчих формувань територіальних громад. Всі умови для цього вже створені урядом.

«Київ дуже повільно адаптується по темпах до нових умов та загроз. Власне, як і інші великі міста. Вони сподіваються, що якось це обійде їх стороною, будуть краще збивати інші, чи ще щось. Але війна триває і треба діяти відповідно до об’єктивних законів ведення війни. Ті, хто з цим не рахується або пізно до цього приходить — мають пошкодження і загалом важкий стан. Цим потрібно займатися більш активно, захищати місця проживання, роботи, відпочинку, навчання. Так, це потребує додаткових зусиль, а як інакше в умовах війни? Хтось тікає за кордон, хтось ховається, а хтось збиває дрони і бореться. Мені ближче третій варіант», — підсумовує Ігор Романенко.