Китай і Росія обурені: "пекельні санкції" США спричинили міжнародну напругу

17 вересня 2024 року Палата представників Конгресу США ухвалила законопроєкт про масштабні санкції проти Росії, який раніше схвалив Сенат. Цей документ надає президенту США право запроваджувати мита до 100% проти країн, які купують російські енергоносії або допомагають Москві обходити обмеження. Це рішення збіглося в часі з черговою масованою атакою Росії на Україну, під час якої постраждала цивільна інфраструктура у восьми регіонах, включно з енергетичними об'єктами Сумщини та Одещини.

Китай, який є одним із найбільших покупців російської нафти й газу, висловив різке несприйняття нових санкцій. Речник Міністерства закордонних справ Китаю Го Цзякунь наголосив, що двосторонні торговельні зв'язки його країни з Росією не повинні бути порушені жодною третьою стороною. За його словами, економічне та торговельне співробітництво Китаю з країнами базується на рівності та взаємній вигоді, не спрямоване проти третіх сторін і не має порушуватися під тиском.

У Пекіні зазначили, що торгівля між Китаєм та Росією перевищила 240 мільярдів доларів у 2024 році, причому більша частина розрахунків здійснюється в національних валютах. Це дозволяє Росії обходити західні фінансові обмеження. Китайське зовнішньополітичне відомство підкреслило, що вони завжди виступають проти екстериторіальної юрисдикції та односторонніх санкцій, які не мають підстав у міжнародному праві чи повноваженнях Ради Безпеки ООН.

Водночас речник російського президента Дмитро Пєсков назвав рішення Вашингтона "недружнім кроком". Він заявив, що ухвалення США законопроєкту про посилення санкцій Росія розцінює як "недружні дії", які ускладнять зусилля щодо пошуку мирного врегулювання в Україні. Москва уважно стежить за ситуацією, оскільки наступним етапом має стати підпис президента США Дональда Трампа.

Президент США Дональд Трамп має намір підписати цей законопроєкт найближчими днями. Законопроєкт передбачає прямі санкції проти російських високопосадовців, зокрема глави Кремля Володимира Путіна, компаній, а також заходи проти російського експорту нафти та газу. Ці обмеження поширюються на російський "тіньовий флот" та низку банків, що стало першим масштабним санкційним пакетом проти Росії за другий президентський термін Дональда Трампа.

Китайська заява прозвучала в чутливий момент у відносинах між США та Китаєм, оскільки наступного тижня у Вашингтоні очікується саміт китайського лідера Сі Цзіньпіна з Трампом. Ця ситуація підкреслює глобальну напруженість та складнощі у врегулюванні міжнародних конфліктів, де економічні інтереси переплітаються з політичними протистояннями.

Схвалене законодавство дозволяє Трампу запроваджувати мита в розмірі до 100% на імпорт з країн, які входять до п’ятірки найбільших покупців російської нафти або природного газу і продовжують здійснювати такі закупівлі. Окрім Китаю, Індія також є одним із ключових покупців російських енергоносіїв і може постраждати від таких заходів. Індія вже попередила США про ризик погіршення двосторонніх відносин.

Китай, попри публічні заяви про бажання відігравати "конструктивну" роль у "вирішенні української кризи", допомагає РФ пом'якшувати наслідки західних санкцій, купуючи російську нафту і продаючи товари подвійного призначення. Двосторонній товарообіг між Китаєм і Росією зростає, надаючи Москві можливість отримувати критично важливі деталі та компоненти для військового обладнання.

Речник МЗС Китаю Го Цзякунь, як повідомляє Anadolu, заявив журналістам у Пекіні: "Китай здійснює економічне та торговельне співробітництво з країнами на основі рівності та взаємної вигоди. Співпраця Китаю не спрямована проти жодної третьої сторони і не повинна порушуватися під примусом будь-якої третьої сторони."

Речник російського президента Дмитро Пєсков зазначив: "Ці санкції у разі введення ускладнять зусилля щодо пошуку мирного врегулювання в Україні."

На тлі посилення санкційного тиску з боку США, міжнародна спільнота спостерігає за розвитком подій, які можуть змінити усталені торговельні маршрути та вплинути на геополітичну рівновагу. Це рішення створює нові виклики для глобальної дипломатії та економіки.