У Ердогана допустили, що він балотуватиметься на ще один термін

Старший радник президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана допустив, що парламент перенесе президентські та парламентські вибори 2028 року на кілька тижнів раніше, що дозволить Ердогану балотуватися на ще один термін.

Про це, як пише "Європейська правда", повідомляє Turkish Minute.

Мехмет Учум, радник президента та заступник голови Ради з питань правової політики при президенті зазначив, що голосування може відбутися в квітні, якщо щонайменше 360 депутатів підтримають рішення парламенту про проведення дострокових виборів.

"Я передбачаю, що вибори відбудуться 16 квітня 2028 року", – заявив Учум у четвер.

"Це річниця референдуму, що ознаменувала наш перехід до президентської системи. Це має символічне значення. Реджеп Таїп Ердоган балотуватиметься востаннє", – додав він.

Очікується, що наступні президентські та парламентські вибори в Туреччині відбудуться у травні 2028 року. Хоча голосування у квітні перенесло б їх лише на кілька тижнів, дострокові вибори, оголошені парламентом під час другого терміну Ердогана, дозволили б йому балотуватися на ще один термін відповідно до статті 116 Конституції.

Турецька конституція загалом обмежує президентський термін двома п’ятирічними каденціями. Однак стаття 116 дозволяє президенту, який перебуває на другому терміні, балотуватися ще раз, якщо парламент вирішить оголосити дострокові вибори.

Правляча Партія справедливості та розвитку Ердогана наразі має 280 місць у парламенті, що налічує 600 депутатів, тоді як її ультраправий союзник, Партія націоналістичного руху, має 46 місць. Маючи разом 326 місць, ці дві партії потребуватимуть підтримки щонайменше 34 додаткових депутатів, щоб досягти необхідного порогу.

Речник Партії справедливості та розвитку Омер Челік на початку цього тижня заявив, що дострокові вибори не стоять на політичному порядку денному Туреччини, спростувавши спекуляції, викликані нещодавньою згадкою Ердогана про "наближення виборів".

Ердоган вперше прийшов до влади як прем’єр-міністр у 2003 році й обіймав цю посаду три терміни, перш ніж у 2014 році був обраний президентом.

Після референдуму щодо конституційних змін у 2017 року, на якому з невеликою перевагою було ухвалено заміну парламентської системи управління Туреччиною на виконавчу президентську форму правління, Ердоган був обраний за новою системою у 2018 році та забезпечив собі ще один п’ятирічний термін у 2023 році.

Його право балотуватися на виборах 2023 року оскаржували опозиційні партії та юридичні експерти, які стверджували, що його перший президентський термін розпочався у 2014 році. Вища виборча комісія відхилила ці заперечення, постановивши, що терміни, які він обіймав до та після переходу до виконавчої президентської системи, юридично відрізняються.

Уряд та Партія справедливості та розвитку неодноразово заявляли, що наступні вибори відбудуться згідно з графіком, тоді як Ердоган офіційно не оголосив, чи має він намір балотуватися на ще один термін.

У турецькій провінції Айдин наприкінці серпня прокуратура розпочала розслідування після публікації в соцмережах місцевої газети з написом "Ердоган помер".

Раніше у Туреччині заарештували стендап-коміка за жарти про Ердогана та іслам.

Читайте також про те, як Ердоган атакує демократію у Туреччині і чому Захід має реагувати.