Грошей немає навіть на армію: куди подівся бюджет України і чим закривати діру

Депутати, чиновники та підприємці б'ють на сполох — у державному бюджеті не вистачає коштів навіть на армію, не кажучи вже про інші галузі. Голова бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа заявила, що видатки на 39 млрд грн, заплановані на вересень–листопад, відклали на грудень через брак коштів. Йдеться, зокрема, про фінансування підготовки енергетики до зими, будівництва та реконструкції лікарень, укриттів у школах і медичних закладах, соціального житла та інших об'єктів. При цьому Підласа висловила побоювання, що перенесення фінансування на грудень фактично може означати, що частина цих програм цього року так і не отримає коштів.

На початку вересня уряд у терміновому порядку перерозподілив 33,6 млрд грн на виплати військовим та їхнім сім'ям, з них 25,9 млрд грн — на вересневе грошове забезпечення ЗСУ. При цьому спочатку бюджет-2026 передбачав на оплату праці в секторі оборони та безпеки майже 1,273 трлн грн.

Крім того, Україна вже повідомила партнерам про несподіваний дефіцит фінансування оборони приблизно на 27 млрд дол. до кінця 2026 року, що викликало у європейців запитання щодо причин такого розриву. Reuters також пише, що за перші 8 місяців доходи бюджету виявилися приблизно на 1,35 млрд дол. нижчими за план, тоді як вартість війни зросла приблизно до 190 млн дол. на добу.

Напередодні міністр фінансів заявив, що насамперед планується фінансувати сектор безпеки та оборони. А вже потім — усі інші видатки. Це стосуватиметься не лише державного бюджету, а й усіх видів бюджетів, зокрема місцевих.

"Будь-які програми підтримки, капітального будівництва тощо фактично будуть призупинені доти, доки ми не матимемо достатньої ліквідності для фінансування цих витрат", — наголосив Сергій Марченко.

Чиновник висловив надію, що до затримок із виплатою зарплат не дійде, бо це буде фінансова катастрофа. Але така ймовірність існує.

А тим часом керівник компанії Autostrada повідомив, що вони призупинили роботу через відсутність фінансування, причому без будь-якого попередження.

"Заробітні плати цілих галузей економіки, відсотки за кредитами, розрахунки з постачальниками — це точно не головний біль депутатів і не Міністерства фінансів; у них свій бізнес-план, а нас просто ставлять перед фактом. У зв'язку з цим Autostrada змушена зупинити роботи на всіх об'єктах", — написав підприємець.

Як заявила з трибуни ВР народна депутатка Софія Федіна, діра в українському бюджеті незабаром перевищить розмір самого бюджету. У держави немає грошей на виживання, а депутати підвищують зарплати чиновникам і силовим структурам.

"У нас до кінця року в державному бюджеті утворилася діра у розмірі 29 мільярдів євро. У бюджеті на наступний рік дефіцит незабаром перевищить обсяг усього бюджету як такого. У нас раптом знаходяться час і гроші на все, крім виконання наших зобов’язань перед міжнародними партнерами та крім реального забезпечення української армії. У новому бюджеті знову збільшується фінансування ДБР, Генпрокуратури, Офісу Президента — і ні на копійку не збільшується фінансування зарплат наших військовослужбовців", — обурювалася Федіна.

При цьому, як зазначила народна депутатка, Рада знову йде на канікули — на три тижні — навіть не ухваливши частину важливих законопроектів, від яких залежать подальші виплати партнерам.

"Держава сьогодні на межі, наповнення бюджету під питанням, а ми займаємося "ура-стипендіями". Але сьогодні пріоритет — наше виживання", — підкреслила Федіна.

А в п’ятницю "Годину запитань до уряду" у Верховній Раді скасували, оскільки частина Кабміну поїхала до Буковеля на Карпатський саміт.

Давно час визначитися з пріоритетами у бюджетних витратах

На думку економіста Олега Устенка, для стабілізації ситуації необхідно негайно переглянути всю видаткову частину державного бюджету. За його словами, проблеми, з якими Україна зіткнулася цього року, збережуться й наступного, тому відкладати перегляд видатків не можна.

"Необхідно негайно провести ревізію всіх наших державних витрат. Усе, що можна взагалі вилучити з бюджету, має бути негайно вилучено. Просто вилучено. Усе, що можна скоротити, зменшити, має бути негайно зменшено. Усе, що можна перенести на пізніші періоди, на потім, має бути перенесено на потім, на кінець війни, на той час, коли настане мир, на, так би мовити, повоєнне життя. А те, що можна просто переносити з року в рік, якщо війна триватиме й надалі. Тобто головне завдання полягає в тому, що необхідно негайно провести ревізію всіх видатків державного бюджету", — розповідає експерт Фокусу.

Без такої ревізії, за словами Устенка, державі буде вкрай складно зберегти фінансову стабільність. Він вважає, що під особливий контроль необхідно взяти будь-які нові ініціативи, які передбачають додаткові витрати, особливо в умовах війни, дефіциту коштів та різкого зростання витрат на оборону.

"Тому фактично ми маємо здійснити переорієнтацію. Уся видаткова частина бюджету має бути спрямована на сектор безпеки та оборони. Ось це єдине, що має бути пріоритетом. Усе інше, виходить, має другорядне значення. Бо грошей немає, і, більше того, я вважаю, що ми входимо в зону високого ризику, і їх не буде. Я вважаю, що пік політичного циклу в Європі позначиться на нашому фінансуванні", — зазначив експерт.

На думку Устенка, скорочувати слід насамперед великі та неефективні видатки, а також статті, доцільність яких під час війни викликає сумніви. Зокрема, він пропонує переглянути фінансування інформаційної політики, культури, видавничих програм та частини видатків на освіту.

Економіст також вважає, що державне замовлення у сфері освіти має бути зосереджене насамперед на спеціальностях, яких країна дійсно потребує, передусім технічних. За його словами, можливості для економії існують практично в усіх сферах, а нові капітальні видатки в нинішній ситуації слід максимально обмежити як цього, так і наступного року.

Устенко також ставить під сумнів необхідність фінансування в умовах війни програм, пов’язаних, наприклад, з освоєнням космосу та іншими непріоритетними напрямками. При цьому, підкреслює він, ревізія необхідна навіть у секторі безпеки та оборони — витрати там також мають бути максимально ефективними.

Ще одним джерелом економії експерт називає скорочення трансфертів із державного бюджету до місцевих бюджетів. Мова, за його словами, йде насамперед про проекти, які можна відкласти без критичних наслідків: затяжне будівництво інфраструктурних об’єктів, благоустрій, озеленення, перекладку тротуарної плитки та інші подібні витрати.

"Це теж, на мій погляд, неефективні витрати. Хорошим прикладом був Покровськ. Ремонтували дороги, прокладали труби, засаджували клумби, а через два тижні росіяни взяли й усе це знесли. Навіщо витрачали гроші? Замість того, щоб використати їх на сектор безпеки та оборони. Ось тому важливо ставити пріоритети на сектор безпеки та оборони", — вважає Устенко.

Приймуть закон про податок на посилки — з'являться гроші

Економічний експерт Андрій Новак зазначає, що розмови про майбутній дефіцит коштів у бюджеті виникають регулярно — приблизно раз на півроку. За його словами, заяви на кшталт "грошей немає, скоро не буде чим виплачувати зарплати та пенсії" частково використовуються як сигнал міжнародним партнерам про необхідність додаткової підтримки. Однак, на думку експерта, водночас постає питання до самої української влади: чому ситуацію щоразу доводять до критичної точки.

Новак звертає увагу насамперед на затримки з ухваленням законів та виконанням зобов'язань, яких від України очікують міжнародні партнери і від яких залежить подальше фінансування.

"Нагадаю, що злочин — це не лише злочинні дії, це ще й злочинна бездіяльність. Чому ви своєю бездіяльністю доводите ситуацію до критичної межі? Чому треба на весь світ кричати: "Ой-ой-ой, в України вже немає грошей"? Ось проста відповідь усім цим крикунам і всім безнадійним. Щоб з'явилися гроші, точніше — щоб не порушувалися графіки їхнього надання Україні, які затверджені на політичному рівні, і самі суми, і самі графіки. Також щоб ці графіки не порушувати й не доводити ситуацію до критичної, треба вчасно ухвалювати ті закони, які від нас просять ухвалити, хоча б частково. І працювати в режимі, який дуже люблять наші західні партнери, який називається "демонструвати прогрес", — розповідає Фокусу Новак.

За словами експерта, Україна мала послідовно демонструвати цей прогрес — ухвалювати хоча б частину необхідних рішень, а не блокувати їх до того моменту, коли виникає загроза зриву фінансування. Саме виконання раніше взятих зобов’язань, на його думку, дозволяє зберегти затверджені обсяги та графіки міжнародної допомоги.

"Немає жодного випадку, коли від нас вимагають законів, які не є корисними для самої країни. Адже ті закони, яких від нас вимагають, вимагають лише тоді, коли ми самі їх не ухвалюємо. Це для того, щоб була зрозуміла послідовність дій і всіх наших міжнародних дискусій та розмов. Є зобов'язання, які Україна взяла на себе. Які вона взяла на себе, щоб поступово їх виконувати. Тож це поступово треба демонструвати. А не блокувати, відкладати вже 2 роки той нещасний закон про посилки. Який уже 2 роки, як можна було давно ухвалити й забути про нього. А тягнути його й тягнути, дотягнути до ситуації, коли треба говорити, що ой, у нас уже немає грошей у казні. А чого ви не голосували, не ухвалювали, хоча зрозуміло, що рано чи пізно його все одно треба ухвалювати. Бо ніде в Європі ті країни, які нам дають гроші, не мають таких пільг", — зазначає економіст.

Новак наголошує, що в умовах дефіциту держава має використовувати всі доступні можливості для наповнення бюджету та не зволікати з рішеннями, які все одно доведеться ухвалювати. Тому, на його думку, кожна чергова заява про критичну нестачу коштів має супроводжуватися іншим питанням: що було зроблено заздалегідь, щоб не допустити такої ситуації — особливо під час війни.

Як повідомив 1 вересня прем'єр-міністр Сергій Корецький під час виступу у Верховній Раді, уряд запроваджує жорсткий режим економії бюджетних коштів, не закріплених на потреби оборони. І вже знайшли 70 млрд грн економії, які в повному обсязі будуть спрямовані на потреби армії.