/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F4f86897530c242df1eff2e995e8ff4aa.jpg)
РФ застосувала 123 ракети RM48U у липні-серпні: чому цілі змінились?
Історія цієї незвичної тактики почалася в липні 2026 року, коли аналітики Офісу Генерального прокурора України та військові експерти зафіксували різке збільшення кількості балістичних ударів. За даними, проаналізованими Reuters, у липні та перші вісім днів серпня було здійснено 228 балістичних і гіперзвукових ударів. Приголомшливо, але понад половина з них — 123 — припала на пуски ракет RM48U.
Ці ракети RM48U, що розшифровуються як «ракета-мішень», спочатку не були призначені для бойових дій. Вони розроблялися як навчальні мішені для тренувань розрахунків протиповітряної оборони. Проте російські інженери модифікували їх, перетворивши на зброю для ураження наземних цілей, запускаючи із зенітно-ракетних комплексів С-400. Це рішення стало поворотним моментом у ракетній стратегії РФ.
Одним із трагічних наслідків цієї нової тактики став удар по залізничній станції у Квітневому Броварського району Київської області 5 серпня. Тоді загинуло вісім людей. Українські слідчі, аналізуючи вирву, уламки ракети та характер пошкоджень, дійшли висновку, що в район залізничної платформи, де перебували пасажири, влучила саме ракета RM48U. Цей інцидент яскраво продемонстрував руйнівну силу перепрофільованої навчальної зброї.
Поки українські правоохоронці розслідували ці події, кількість застосованих «Іскандерів» у липні зменшилася до 38 проти понад 100 у червні. Це свідчило про свідоме рішення Росії економити свої дорогі та точніші балістичні ракети. Замість них, 87 ракет RM48U було випущено у липні та ще 36 у перші вісім днів серпня, що створювало рекордну інтенсивність обстрілів.
Сідхарт Каушал, старший науковий співробітник британського Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI), пояснює, що ця нова тактика дозволяє РФ зберігати потужніші ракети, такі як «Іскандери», KN-23 та «Циркони», для майбутніх атак, особливо взимку, коли вони прагнуть максимально використовувати свій арсенал балістичних ракет.
Сьогодні Росія, за оцінками Інституту вивчення війни (ISW), може мати близько 400 ракет RM48U, тоді як доступних «Іскандерів» приблизно 100. Українська розвідка повідомляє, що РФ планує більш ніж удвічі збільшити виробництво RM48U — до 480 ракет у 2026 році проти 200 у 2025-му. Це свідчить про довгострокову стратегію використання цих, на перший погляд, менш значущих боєприпасів.
Ракета RM48U, хоча і є балістичною, значно поступається «Іскандерам» у точності та потужності. Її середнє відхилення становить близько 300 метрів. Проте вона оснащена 115-кілограмовою осколковою бойовою частиною, яка підривається в повітрі, накриваючи уламками велику площу, що робить її небезпечною для цивільного населення та об'єктів.
Ситуація ускладнюється тим, що Україна практично вичерпала запаси американських Patriot, які залишаються єдиними системами на озброєнні, здатними перехоплювати російські балістичні ракети. Масовані пуски RM48U створюють додаткове навантаження на обмежені можливості української ППО, змушуючи витрачати дорогі ракети-перехоплювачі на менш важливі цілі.
«Їхнє використання дозволяє росіянам берегти більш потужні ракети — „Іскандери“, а також KN-23 і „Циркони“ — на зиму, коли вони захочуть особливо активно використовувати свій арсенал балістичних ракет», — заявив Сідхарт Каушал.
«Протибалістична — це не найближча перспектива, це факт. Давайте не будемо обманювати», — наголосив народний депутат та секретар Комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко щодо ситуації з протиракетною обороною України.
Стратегія Росії щодо використання перероблених навчальних ракет RM48U свідчить про гнучкість її військового мислення, але одночасно підкреслює підступність агресора. Ця тактика не лише дозволяє економити ресурси та підтримувати високу інтенсивність обстрілів, а й створює значний тиск на українську протиповітряну оборону. У той час як Україна шукає способи зміцнити свій щит, розуміння цієї загрози стає критично важливим для планування подальших дій та захисту цивільного населення.

