Вибори в Росії: примус, переслідування та тиск на спостерігачів

Ще до світанку 18 вересня, коли перші виборчі дільниці на Камчатці та Чукотці відчинили свої двері, незалежні медіа та опозиційні партії вже фіксували тривожні сигнали. Повідомлення про тиск на працівників бюджетної сфери, примусове включення до списків для голосування та переслідування спостерігачів створювали атмосферу напруги.

В Алтайському краї, де за офіційними даними понад 250 тисяч жителів подали заявки на дистанційне електронне голосування, представники КПРФ виявили, що багато виборців були внесені до списків для домашнього голосування без їхньої згоди. Активісти, телефонуючи за адресами, з'ясували, що опитані жителі не подавали відповідних заяв.

Паралельно з цим, правозахисна організація «7х7. Горизонтальная Россия» фіксувала масовий тиск на бюджетників. В Алтайському краї від державних службовців вимагали персональних звітів про голосування за «Єдину Росію». Подібні випадки були зафіксовані у Свердловській області, де вчителька заявила про примус до участі у голосуванні, погрожуючи звільненням.

Партія «Яблуко» також стала об'єктом тиску. У Казані, після зустрічі кандидатки Софії Федорової з прихильниками, в офісі партії вимкнули електроенергію, а власник приміщення вимагав розірвати договір оренди. У Свердловській області п'ять кандидатів від «Яблука» були зняті з виборів, а в Тамбовській області силовики телефонували спостерігачам партії з вимогою особистих зустрічей.

Кульмінацією стало затримання спостерігача від «Яблука» Бориса Міклюкова у Ростовській області. Троє людей у масках забрали його до поліції під час дострокового голосування. У Воронезькій області близько 400 спостерігачів від КПРФ не допустили до виборчих дільниць через «недоліки в документах», що, за повідомило видання «Верстка», призвело до того, що офіційно спостерігати за процесом будуть лише представники «Єдиної Росії» та обласної Громадської палати.

Навіть голова Центральної виборчої комісії РФ Елла Памфілова попередила про можливі перебої мобільного зв'язку та передачі даних, але зазначила, що це не стане приводом для скасування голосування. Вона також заявила, що ресурси дистанційного електронного голосування планується внести до «білих списків», що викликає питання щодо прозорості та можливості маніпуляцій.

Ці вибори, що триватимуть до 20 вересня, є першими після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Голосування також було організовано на тимчасово окупованих українських територіях, що Міністерство закордонних справ України назвало «фарсом держави-окупанта». МЗС України наголосило, що ці дії не створюють жодних правових підстав для поширення юрисдикції Росії на будь-яку частину території України, і закликало міжнародну спільноту не визнавати ні проведення цих «виборів», ні їхніх результатів.

Проблеми стосувалися й технічної сторони. Видання повідомляє «Важные истории» оприлюднило розслідування щодо ГАС «Вибори» 2.0, яка вперше повноцінно використовується на федеральних виборах. За даними розслідування, на розробку системи витратили щонайменше 20,5 мільярда рублів, і вона має проблеми з обліком виборців та формуванням протоколів. Журналісти «Важные истории» також звернули увагу на можливість ручного внесення результатів до системи, які не проходять автоматичної звірки з оригіналом протоколу.

«Можливі якісь, скажімо, ненавмисні перебої у мобільному зв'язку та передачі даних. Для нас це не привід для скасування голосування», – пише видання ASTRA з посиланням на Еллу Памфілову.

«Це фарс держави-окупанта, який не має нічого спільного з демократичними виборами та не створює жодних правових підстав для поширення юрисдикції Росії на будь-яку частину території України», — йдеться у повідомленні МЗС України.

«Голосують за всіх гуртом. Мати зателефонувала й радісно повідомила, що мені нікуди їхати не треба, тому що за мене вже проголосували», — заявив місцевий житель Бєлгородської області, чия історія була опублікована Telegram-каналом «Пепел».

Російське державне агентство ТАСС інформувало, що протягом першої години в Москві в електронному форматі проголосувало понад 500 тисяч громадян. Deutsche Welle зауважує, що перевірити ці дані було неможливо.

На тлі масових повідомлень про порушення та тиск, ці вибори стають черговим свідченням системних проблем з демократією в Росії. Майбутнє Державної думи, сформованої за таких обставин, викликає серйозні сумніви щодо її легітимності як на національному, так і на міжнародному рівнях.