Чиновники Кремля та росіяни в паніці: чого чекати після виборів до Держдуми?

Напередодні виборів до Державної думи, що тривали протягом трьох днів, у Росії посилилися чутки та побоювання щодо масштабної мобілізації. Ця тривога стала настільки відчутною, що навіть урядовці та співробітники військкоматів почали виявляти ознаки занепокоєння, обговорюючи можливі ризики.

За свідченнями документів, з якими ознайомилися журналісти, деякі представники російської влади активно намагалися відкрити рахунки в іноземних банках, перевести активи за кордон і радили своїм родичам якнайшвидше залишити країну. Ця прихована підготовка до можливих потрясінь свідчить про глибоке усвідомлення ними ситуації.

На відміну від попередньої мобілізації у вересні 2022 року, що викликала масову втечу з країни, цього разу процес може відбуватися без офіційного оголошення. Кремль непомітно запровадив цифрову систему обліку та виклику військовозобов'язаних, яка інтегрована з базами даних податкових служб, поліції, медичних карток, реєстрів майна та прикордонного контролю.

Ця нова цифрова система значно ускладнює ухилення від призову, оскільки електронна повістка вважається доставленою через сім днів після розміщення на онлайн-порталі, незалежно від того, чи відкрив її отримувач. Фактично, традиційні шляхи ухилення від мобілізації виявилися перекритими, що створює значні перешкоди для тих, хто намагатиметься уникнути призову.

Попри заперечення російського диктатора Володимира Путіна, який назвав інформацію про можливу мобілізацію "нісенітницею" та "частиною західної інформаційної кампанії", джерела вказують на гостру потребу російської армії в поповненні особового складу. Основною причиною є значні втрати на фронті та низька якість підготовки новобранців.

Політологиня Катерина Шульманн припускає, що у випадку проведення мобілізації Кремль може зосередити свої зусилля в тих регіонах, де влада продемонструвала найбільшу лояльність і здатність виконувати рішення центру, зокрема, шляхом успішного проведення виборів.

Під час засідання Міжпарламентської ради Україна – НАТО, заступник начальника ГУР МО України генерал-майор Вадим Скібіцький, заявляв, що до серпня 2026 року Росія втратила близько 43 тисяч військових, тоді як до лав окупаційної армії було залучено приблизно 39 тисяч осіб. У Генштабі РФ визнають, що без посилення мобілізації вони не зможуть досягти поставлених цілей. За прогнозами Скібіцького, протягом 2026–2027 років РФ планує призвати до армії близько 600 тисяч людей.

Документи, з якими ознайомилися журналісти [Bloomberg](https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-09-18/russians-fear-putin-will-send-them-to-war-once-election-is-over), також свідчать про те, що скорочення штатів у регіональних органах влади може збільшити кількість потенційних кандидатів для відправлення на фронт. Крім того, керівництво російської окупаційної армії нібито зверталося до Путіна з проханням мобілізувати 800 тисяч осіб після вересневих виборів, хоча начальник ГУР МО України Олег Іващенко сумнівається в здатності Росії одночасно мобілізувати таку кількість військовозобов'язаних.

Ситуація, що розгортається в Росії, свідчить про складні внутрішні процеси та приховані маневри влади. Тепер, коли вибори завершилися, світ уважно стежитиме за подальшими діями Кремля, які можуть суттєво вплинути на регіональну та глобальну безпеку.