Небезпека в небі: як «Герань-4» ускладнює роботу ППО

Поле бою змінилося, коли російська армія почала масово застосовувати нові реактивні безпілотники «Герань», завдаючи ударів по українських містах. Ці дрони виявилися небезпечнішими за звичайні «Шахеди» через свої технічні особливості.

Журналісти «Схем» дослідили один із вцілілих безпілотників модифікації «Герань-4 Seeker», щоб зрозуміти, які компоненти допомагають цим дронам точніше та швидше атакувати цілі. Цей аналіз розкрив приховані можливості нової загрози.

Серцем «Герані-4» є китайський реактивний двигун TG-2000, який надає дрону здатність розвивати швидкість до 500 км/год, підніматися на висоту до восьми кілометрів та долати відстань понад 700 кілометрів. Саме поєднання такої швидкості та висоти польоту створює значні труднощі для української протиповітряної оборони.

Окрім цього, нова модифікація дрона отримала можливість керування в режимі реального часу. Для цього в ньому встановлені Mesh-модем та SIM-картки, що забезпечують зв'язок з російськими операторами. Також «Герань-4 Seeker» оснащена камерою з нічним, денним та інфрачервоним каналами, а також десятикратним оптичним зумом, що дозволяє спостерігати за місцевістю навіть на значній висоті.

Додатковою особливістю, що ускладнює протидію, є 16-канальна CRPA-антена, яка підвищує стійкість дрона до радіоелектронного придушення. За даними журналістів, для ефективної протидії такому безпілотнику необхідна одночасна робота щонайменше 16 засобів радіоелектронної боротьби.

На відміну від попередньої моделі «Герань-3», новий безпілотник «Герань-4» отримав окремий планер з покращеною аеродинамікою, посиленою конструкцією та потужнішим турбореактивним двигуном. Російські війська почали застосовувати такі дрони для ударів по Україні у травні 2026 року.

Головне управління розвідки раніше оприлюднило характеристики російського реактивного дрона «Герань-4», підкресливши його відмінності від попередніх версій.

Видання Reuters повідомило, що Україна прискорює розробку засобів протидії реактивним «Шахедам», тестуючи нові дрони, керовані ракети, системи радіоелектронної боротьби та автоматизоване наведення, щоб адаптуватися до нової загрози.

Журналісти «Схем» дізналися, які компоненти допомагають цим дронам точніше та швидше атакувати цілі та ускладнювати роботу української протиповітряної оборони.

У «Схемах» наголосили, що для того, щоб протидіяти цим дронам, потрібно більше засобів радіоелектронної боротьби, оскільки «Герань-4» має 16-канальну CRPA-антену.

Поява реактивних дронів «Герань-4» стала новим викликом для України, вимагаючи постійного вдосконалення оборонних стратегій та технологій для захисту міст і громадян від цієї зростаючої загрози.