Нескорений борець: політв'язень Кремля Микола Карпюк загинув на фронті

Осіння субота, 19 вересня, принесла трагічну звістку: на фронті, виконуючи бойове завдання, загинув Микола Карпюк. Йому було 62 роки, але вік не став на заваді його бажанню захищати рідну землю. Ця подія стала ще одним болючим нагадуванням про ціну свободи.

Микола Андронович присвятив усе своє життя боротьбі за Україну. Він був співзасновником Української Національної Асамблеї – Української Народної Самооборони (УНА-УНСО), активним учасником акції «Україна без Кучми», Помаранчевої революції та Революції гідності. Навіть після 60 років він без вагань долучився до війська, бо для нього любов до України була не словами, а справою всього життя.

У березні 2014 року його викрали російські спецслужби, коли він їхав до Росії для переговорів щодо налагодження стосунків та повернення Криму. Карпюка затримали на українсько-російському кордоні 17 березня 2014 року, за день після так званого «референдуму» в Криму.

Російський суд засудив його до 22,5 років ув'язнення за сфабрикованими звинуваченнями, нібито за участь у першій чеченській війні. Протягом п'яти з половиною років Микола Карпюк перебував у російських тюрмах, де зазнав катувань. Російська правозахисна організація «Меморіал» визнала його та Станіслава Клиха політв'язнями.

У вересні 2019 року, 7 вересня, Микола Карпюк був звільнений у рамках обміну полоненими і повернувся на Батьківщину. Після звільнення він продовжив громадську діяльність, а з початком повномасштабної війни знову став на захист України, пішовши в бій, як і жив усе своє життя.

Знайомі та побратими згадують Миколу Карпюка як відданого Україні та небайдужого товариша. Він поліг у бою із ворогом на Запорізькому напрямку, залишивши по собі слід справжнього воїна та незламного патріота.

Микола Карпюк став першим політв'язнем у новітній історії України. Його справа набула значного міжнародного розголосу, а його ім'я системно згадувалося на міжнародних майданчиках, зокрема в ПАРЄ, для актуалізації питання його звільнення.

Протягом життя Микола Карпюк брав участь у кількох конфліктах на пострадянських теренах, включаючи Придністровський конфлікт на боці ПМР та грузинсько-абхазький конфлікт на боці Грузії. Він також приєднався до «Правого сектору» під час Революції гідності.

Колишній заступник голови СБУ Віктор Ягун, згадуючи свого товариша, зазначив: «Для мене це не просто ще одна страшна звістка війни. Я втратив товариша. Людину, з якою пов'язана частина життя, спільних спогадів і часу, який уже не повернути. Микола до останнього залишався вірним своєму вибору – Україні.»

Благодійник і волонтер Сергій Стерненко висловив співчуття близьким та рідним у зв'язку із загибеллю революціонера.

Юрій Гончаренко написав, що вони спілкувалися з Карпюком менше ніж місяць тому і будували плани на майбутнє, а його втрату додав назвав «втратою, яку неможливо виміряти чи описати словами» і зазначив: «Людина, яка все життя присвятила Україні, яка ніколи не гналася за славою, грошима чи посадами.»

Народний депутат 7-го і 8-го скликань Артур Палатний назвав Карпюка своїм другом, людиною незламної волі та справжнім патріотом України. Палатний повідомив: «Микола Андронович пройшов революції, роки російського полону та тяжкі випробування, але залишився незламним.»

Колишній народний депутат Борислав Береза відреагував на загибель Миколи Карпюка: «Він був дійсно сильною постаттю. А сьогодні мені повідомили, що він загинув. І це ще одна велика втрата для України.»

Знайомі Миколи Карпюка у Facebook повідомили про сумну звістку, пригадавши його як відданого Україні та небайдужого товариша.

Микола Карпюк залишив по собі спадщину незламної волі та беззавітної відданості Україні. Його життєвий шлях, сповнений боротьби та випробувань, слугуватиме прикладом для майбутніх поколінь, нагадуючи, що справжня любов до Батьківщини вимірюється не словами, а вчинками та самопожертвою. Його загибель є болючою втратою, але пам'ять про його мужність надихатиме на продовження боротьби.