Московський НПЗ повністю зупинився після атаки дронів: Reuters розкрило деталі

Ранок 20 вересня розпочався для Московського НПЗ із серйозних випробувань. Атака безпілотників спричинила пожежі на двох ключових установках первинної дистиляції нафти — AVT-6 та EURO+. Ці установки разом забезпечували всю первинну переробку на заводі, обробляючи 21,4 тис. тонн та 18,8 тис. тонн нафти на добу відповідно.

Пошкодження обох установок фактично призвело до повної зупинки первинної переробки нафти. Як повідомляє агентство Reuters із посиланням на джерела в нафтовій галузі, для відновлення роботи підприємства може знадобитися кілька тижнів. Наслідки атаки були настільки значними, що вже з 21 вересня продукція Московського НПЗ перестала виставлятися на продаж на Санкт-Петербурзькій міжнародній товарній біржі.

Московський НПЗ є важливим гравцем на ринку, переробивши у 2024 році 11,6 млн тонн нафти. Це дозволило виробити 2,9 млн тонн бензину, 3,2 млн тонн дизельного пального та 1,3 млн тонн бітуму. Зупинка такого потужного підприємства створює проблеми не лише для внутрішнього ринку, а й для експортних можливостей Росії.

Мер Москви Сергій Собянін підтвердив пошкодження промислового об'єкта на території НПЗ під час масованого удару безпілотників. Ця подія підкреслила вразливість великих інфраструктурних об'єктів до таких атак. За даними «Главком», під час цієї атаки, окрім НПЗ, також були пошкоджені інші об'єкти в Капотині та логістичному технопарку «Соф’їно».

Експерт з питань комунікації, партнерства та інтеграції в ЄС у Razom We Stand Максим Гардус підкреслив, що такі удари можуть створити проблеми не лише для експорту нафти, а й для подальшого видобутку сировини всередині РФ. На території Росії діє понад 83-85 НПЗ, але лише близько 12-15 з них є великими, більшість зосереджена в європейській частині країни. Пошкодження ключових об'єктів може призвести до системного скорочення нафтовидобутку.

Гардус також зазначив, що тривала зупинка видобувних об'єктів може мати довготривалі наслідки, адже свердловини доведеться консервувати. Під час простою обладнання може зазнавати корозії, родовища — обводнюватися, а стінки свердловин — руйнуватися, що може унеможливити повноцінне відновлення. Крім того, удари по НПЗ зменшують доходи федерального бюджету РФ, оскільки переробка сировини дає більшу додану вартість, ніж продаж сирої нафти.

«Таким чином, якщо експортувати нафту не можна, а переробляти її на бензин теж не можна, тому що НПЗ згорів або пошкоджений, виникає питання: що робити з видобутком? Навіть якщо у нашого військово-політичного керівництва є певний задум, воно його не розкриє, але можна припустити, що мета полягає в системному скороченні нафтовидобутку в Росії», – вказав Максим Гардус.

Подальша доля Московського НПЗ залишається невизначеною, а його зупинка може спричинити відчутні економічні та логістичні виклики для Росії. Ця подія є яскравим нагадуванням про те, як технологічні атаки можуть впливати на глобальні енергетичні ринки та стратегічні ресурси.