Неприпустима пропозиція: Сибіга відреагував на можливе зняття санкцій з Усманова та Фрідмана

Остання хвиля дискусій про послаблення санкцій розпочалася, коли посли 27 країн ЄС, за повідомленнями, погодилися зняти обмеження з Усманова та Фрідмана, якщо жоден уряд не виступить проти цього. Ця домовленість стала частиною ширшої угоди щодо продовження санкцій проти тисяч інших російських громадян та юридичних осіб на три роки, що значно перевищує звичайний термін у шість або дванадцять місяців.

Алішер Усманов, російський мільярдер узбецького походження, є засновником інвестиційної групи USM Holdings, яка контролює гірничо-металургійні підприємства, включаючи компанію «Металоінвест». Його капітал оцінюється в 13-14 мільярдів доларів. Михаїл Фрідман, великий російський олігарх єврейського походження, уродженець Львова, має громадянство Росії та Ізраїлю. Він є одним із засновників фінансово-промислової групи «Альфа-Груп» та інвестиційної компанії LetterOne.

Головна теза, яку висунув Андрій Сибіга, полягає в тому, що Усманов і Фрідман були включені до санкційних списків через їхню приналежність до російського агресивного режиму, який веде війну проти України. Він підкреслив, що за час, що минув, нічого не змінилося у цій ситуації.

Раніше Європейський Союз вже продовжував санкційний режим щодо порушення територіальної цілісності та суверенітету України, проте терміном лише на сім днів. Тоді Словаччина та Франція продовжували наполягати на виключенні російських олігархів зі списку. Ця ситуація повторювалася: попереднього разу дію персональних санкцій продовжили 14 березня, і Словаччина також виступала за виключення Фрідмана та Усманова.

Сибіга наголосив, що виключення цих осіб зі списків неприпустиме і стане хибним сигналом для Москви в той час, коли тиск на Росію має посилюватися. За його словами, навпаки, санкції необхідно посилити, розширити списки осіб, а термін їх дії продовжити з шести до дванадцяти місяців.

Метою такого подовження є зменшення кількості контрпродуктивних ідей, спрямованих на задоволення інтересів російських олігархів. Позиція української сторони залишається непохитною: тиск на агресора має тільки зростати, а не зменшуватися.

Можливість зняття санкцій з російських олігархів вкотре підіймає питання про ефективність та стійкість санкційного режиму ЄС. Протягом останніх місяців спостерігається певне протистояння всередині Європейського Союзу щодо підходів до санкцій, де деякі країни виступають за їх посилення, а інші, такі як Словаччина та Франція, мають свої аргументи щодо окремих пунктів.

Позиція України залишається чіткою: президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував на неприпустимості будь-яких дискусій про послаблення санкцій проти російського бізнесу, який підтримує війну, особливо на тлі системних атак Росії на цивільні об'єкти та підприємства. Це підкреслює глибокі розбіжності між Києвом та деякими європейськими столицями щодо подальших кроків у санкційній політиці.

«Усманова та Фрідмана було включено до санкційних списків через їхню належність до російського агресивного режиму, який веде загарбницьку війну проти України. Що змінилося? Нічого. Виключення їх із санкційних списків є неприйнятним і стане хибним сигналом для Москви в той час, коли тиск має посилюватися», — відреагував міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

«Навпаки, санкції потрібно посилити, розширити списки осіб, а термін їх дії продовжити з шести до дванадцяти місяців – щоб зменшити кількість контрпродуктивних ідей, спрямованих на задоволення інтересів російських олігархів», — заявив Сибіга.

Історія з можливим послабленням санкцій проти російських олігархів демонструє складність та багатогранність міжнародної дипломатії. Це нагадування про те, що боротьба за справедливість триває не тільки на полі бою, але й у кабінетах, де ухвалюються рішення, що можуть мати далекосяжні наслідки для майбутнього України та світового порядку.