Неочікуваний поворот: Угорщина відмовила Україні у ключовому проєкті після таємних переговорів

Минулого тижня, 20 вересня, на першому саміті «Карпатської вісімки» «Нафтогаз» та угорська компанія MOL підписали меморандум, який передбачав спільну розробку проєкту зі зберігання нафтопродуктів на території Угорщини біля українського кордону. Це партнерство мало на меті забезпечити додаткові потужності для українського ринку за межами зон можливих російських атак, що критично важливо для стабільності постачання пального.

Однак у понеділок, 23 вересня, угорський прем'єр Петер Мадяр виступив у парламенті, заявивши, що його уряд не дозволить будівництво такого нафтосховища. Він підкреслив, що «за уряду «Тиси» такого сховища не буде ні біля угорсько-українського кордону, ні деінде», що прозвучало як чітке та безкомпромісне рішення.

Мадяр розкритикував компанію MOL за те, що вона почала обговорювати можливість створення сховища ще за попереднього уряду Віктора Орбана, не поінформувавши нинішній кабінет про ці контакти. Прем'єр заявив, що вважає такі дії компанії неприйнятними, і того ж вечора повідомив про це главі MOL Жолту Гернаді.

У відповідь, компанія MOL наголосила, що проєкт перебуває лише на початковому етапі. За їхніми словами, йдеться про вивчення технічних, фінансових, екологічних та регуляторних умов, а така підготовка може тривати кілька років. Це пояснення було покликане згладити напругу щодо відсутності комунікації з урядом.

Питання стало особливо гострим, коли голова парламентської фракції Християнсько-демократичної народної партії (KDNP) Бенце Ретварі звернувся до Петера Мадяра із запитанням, чому про такі плани довелося дізнаватися з української преси. Ретварі висловив занепокоєння, що перенесення сховища до Угорщини може становити загрозу національній безпеці країни, особливо для її східних регіонів.

Наразі проєкт зберігання нафтопродуктів для України в Угорщині залишається заблокованим. Позиція Петера Мадяра, який також заявив, що Угорщина не є членом «Карпатської вісімки», ініційованої Україною, підкреслює складність та багатогранність відносин між двома країнами, що виходять за рамки суто економічних домовленостей.

Ця ситуація розгортається на тлі зусиль України щодо зміцнення своєї енергетичної безпеки та зменшення вразливості до зовнішніх загроз. Створення додаткових потужностей для зберігання нафтопродуктів за межами зони бойових дій розглядалося як стратегічний крок для стабілізації поставок пального.

Заява угорського прем’єра про неприйнятність переговорів MOL з «Нафтогазом» без згоди уряду також свідчить про внутрішні політичні та корпоративні конфлікти в Угорщині. Вона натякає на зміну підходів у зовнішній та економічній політиці країни щодо України, попри попередні домовленості, як повідомляє видання Népszava.

«За уряду «Тиси» такого сховища не буде ні біля угорсько-українського кордону, ні деінде», – заявив Петер Мадяр, підкресливши беззаперечність своєї позиції.

У MOL пояснили, що процес перебуває «лише на початковому етапі підготовки», який «може тривати роками», наголошуючи на складності та довгостроковості такого проєкту.

Історія з потенційним нафтосховищем в Угорщині стала яскравим прикладом того, як геополітичні реалії та внутрішньополітичні інтереси можуть перетинатися, впливаючи на енергетичну безпеку та міжнародні партнерства. Майбутнє співпраці у цій сфері залишається невизначеним, що вимагає від України пошуку нових стратегій для забезпечення стабільних постачань пального.