Ультраправа АдН знов перемогла на земельних виборах, а партія Мерца вперше не потрапила в місцевий парламент

Через два тижні після перемоги у федеральній німецькій землі Саксонія-Ангальт, ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини» (АдН) також перемогла на виборах у Мекленбурзі-Передній Померанії. Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), після потужного відриву, посіла друге місце з близьким відривом. Тоді як Християнсько-демократичний союз зазнав історичної поразки та був виключений з парламенту землі Шверин, пише Spiegel.

За рік до виборів СДПН все ще значно відставала в опитуваннях. Поки АдН з 38% вже мріяла про абсолютну більшість на північному сході, СДПН здобула лише 19%.

Відтоді СДПН у Мекленбурзі-Передній Померанії здійснила вражаюче повернення — з кампанією, яка значною мірою зосереджувалася на прем’єрці цієї землі Мануелі Швезіг як особистості. Після виборів у Саксонії-Ангальт вона представляла себе як «жінка, що виступає проти ультраправих». Швезіг порівняно популярна, як також показує екзитпол Infratest dimap: якби посада міністра-президента визначалася прямими виборами, вона б значно випереджала свого опонента, Лейфа-Еріка Хольма з АдН.

У місяці, що передували виборам, рейинг Швезіг значно збільшився, частково завдяки тому, що вона проводила кампанію проти непопулярної федеральної політики власної партії. Зовсім недавно Швезіг розкритикувала пенсійні плани коаліції ХДС/ХСС-СДПН у Берліні. Це знайшло відгук у її виборців: у післявиборчих опитуваннях 89% виборців СДПН заявили, що підтримують заяви Швезіг. Майже половина також сказала, що не голосувала б за соціал-демократів, якби не Мануела Швезіг.

Зрештою, попри заворушення в Берліні, СДПН у Мекленбурзі-Передній Померанії зазнала лише незначних втрат порівняно з виборами 2021 року. Зі Швезіг на чолі вони змогли повністю відокремити свій результат від результату федеральних виборів. Це продовжує тенденцію, яку вже започаткував попередник Швезіг — Ервін Селлерінг.

Водночас ХДС переживає історичну поразку в Мекленбурзі-Передній Померанії: з 4,9% партія чинного канцлера Фрідріха Мерца досягла найгіршого результату на земельних виборах з часів заснування Федеративної Республіки. Вперше партія не змогла потрапити до земельного парламенту. Попередній найнижчий показник її результатів був у Бремені в 1951 році – 9%. 

Однією з причин останньої поразки ХДС на виборах, ймовірно, є постійна непопулярність федерального уряду. У післявиборчих опитуваннях дев'ять із десяти респондентів у Мекленбург-Передня Померанія також заявили про своє невдоволення коаліцією ХДС/ХСС-СДПН у Берліні. На відміну від СДПН, ХДС у цій землі, очевидно, не зміг подолати це невдоволення: 68% незадоволених заявили, що їх найбільше дратують «християнські демократи».

Крім того, дані про міграцію виборців показують, що ХДС був розірваний у поляризованій виборчій кампанії між АдН та СДПН. Зрештою, ХДС втратила 30 тисяч голосів на користь АдН та 25 тисяч на користь СДПН.

Порівняно з виборами у федеральній землі 2021 року, підтримка партії «Альтернатива для Німеччини» зросла більш ніж удвічі – з трохи менш як 17% п’ять років тому до добрих 38% тепер. Як і на виборах у Саксонії-Ангальт два тижні тому, вона отримала значну кількість голосів у всіх групах виборців: серед чоловіків і жінок, молоді та людей похилого віку, працівників та самозайнятих людей.

Партія особливо добре показала себе серед робітничого класу: приблизно половина з них проголосувала за АдН. Однак серед пенсіонерів це був лише приблизно кожен третій. Значно більше чоловіків, ніж жінок, обрали цю партію. ​​І вона значно популярніша серед людей з нижчим рівнем освіти, ніж серед тих, хто має вищий рівень кваліфікації.

Знову ж таки, особливо велика кількість людей середнього віку проголосувала за АдН. Серед молоді та людей похилого віку цей показник був дещо меншим.

У регіональному масштабі також проглядаються деякі закономірності, які вже спостерігалися на попередніх виборах: як і нещодавно на земельних виборах у Саксонії-Ангальт, партія «Альтернатива для Німеччини» змогла покращити свій результат, особливо у малих містах та сільській місцевості.

На відміну від СДПН, яка скористалася високою популярністю Мануели Швезіг, керівництво АдН було менш вирішальним для результатів виборів. Згідно з Infratest dimap, лише близько чверті опитаних сказали, що проголосували за партію через кандидата. АдН балотувалася з дуетом: Енріко Шульт як головний кандидат у списку землі та Лейф-Ерік Гольм як кандидат на посаду міністра-президента.

60% відсотків проголосували за партію через її платформу. Цей показник вдвічі вищий, ніж серед виборців СДПН. Дані також показують, що партійна приналежність відіграє роль лише для невеликої кількості людей.

Згідно з екзит-полом, проведеним Infratest dimap, соціальне забезпечення було питанням номер один, яке впливало на рішення виборців. Це стосується як виборців СДПН, так і АдН. Імміграція відіграє значну роль для виборців АдН, тоді як для виборців СДПН вона навряд чи важлива.

Для тих, хто голосував, за «Ліву партію» соціальне забезпечення також є головним пріоритетом, тоді як для виборців Партії зелених — це енергетика та клімат. Більшість людей у ​​Мекленбурзі-Передній Померанії довіряють СДПН (42%) вирішувати найважливіші проблеми в землі, за ними йде АдН з 25%.

Явка виборців, яка становила 78,1% стала найвищою з 1998 року, коли вона сягала 79,4%, хоча одночасно проводилися й федеральні вибори. Якщо не враховувати проведення двох голосувань одночасно, то ці вибори навіть стали історичним максимумом явки виборців у Східній Німеччині. Однак не всі партії однаково виграють від цього.

За оцінками Infratest dimap, партія «Альтернатива для Німеччини» була особливо успішною в мобілізації багатьох виборців, які раніше не голосували, загалом близько 66 тисяч. Крім того, партія також переконала понад 100 тисяч виборців, які голосували за одну з інших партій у 2021 році.

АдГ виступає за значно м'якший курс щодо Москви. Її фракція в Бундестазі закликалаприпинити постачання німецької зброї Україні, а також скасувати санкції проти Росії в межах мирних переговорів. На федеральному рівні ультраправа партія поки що залишається в опозиції. Традиційні політичні сили Німеччини відмовляються співпрацювати з нею, дотримуючись — принаймні поки що — електорального «брандмауера», який не допускає формування уряду разом з ультраправими партіями. Цей запобіжник покликаний не допустити повторення подій 1930-х років, коли до влади в Німеччині прийшла нацистська партія Адольфа Гітлера.

Ультраправа партія, яку німецький політичний мейнстрим роками намагається тримати за «санітарним кордоном», стає дедалі ближчою до реальної влади. Для Німеччини це питання внутрішньої політики. Для України — потенційно питання безпеки. Чи здатна система змінити власну стратегію, перш ніж АдН отримає шанс диктувати правила? І що має зробити Київ уже зараз? Про це в статті «Правий світанок: як «Альтернатива для Німеччини» прорвала «санітарний кордон» на виборах» пишеПетро Герасименко.