/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F70b26e8509500e2804030cb0ff527f7e.jpg)
Їй відтяли ніс і поховали обличчям до землі: в Китаї знайшли докази стародавньої жорстокої кари
В Китаї знайшли скелет з віддятим за життя носом
Археологи знайшли в Китаї рештки жінки, яка, ймовірно, пережила навмисне відтинання носа. Це покарання відоме з давніх китайських текстів, але досі воно не було підтверджене археологічними знахідками.
Про це пише Gizmodo.
Відкриття зробили на стародавньому кладовищі Саньчжіюань у місті Саньменься провінції Хенань. Дослідники звернули увагу на жіночий скелет, який відрізнявся від інших поховань одразу за кількома ознаками: жінку поховали обличчям донизу, а її кістки в ділянці носа мали сліди серйозного ушкодження та подальшого загоєння.
Що сталося з жінкою
Дослідження показало значне пошкодження кісткових структур навколо носового отвору. Комп’ютерна томографія черепа продемонструвала, що частина носових кісток та інших тонких структур була втрачена, при цьому навколишні кістки обличчя не мали характерних для серйозного падіння чи іншої масштабної травми пошкоджень.
Особливо важливими виявилися сліди загоєння. Навколо носового отвору сформувалися кісткові нарости, а краї пошкоджених ділянок встигли загоїтися — це означає, що травма сталася за життя і жінка прожила після неї ще тривалий час.
Дослідники вважають, що найімовірнішим поясненням є саме навмисне відтинання носа. Водночас вони не називають це остаточно доведеним фактом, оскільки теоретично травма могла мати й інше походження.
Як зазначають автори дослідження у Journal of Archaeological Science: Reports, якщо їхня інтерпретація правильна, це перший відомий археологічний випадок каральної ампутації носа в Китаї.
Відтинання носа як покарання
Письмові джерела свідчать, що відтинання носа було частиною так званих п’яти покарань у стародавньому Китаї. Ця система згадується в історичних записах ще приблизно від 2070 року до нашої ери.
Покарання відрізнялися за тяжкістю та змінювалися залежно від епохи. До них належали татуювання як постійне таврування, ампутація носа, відсікання частини ніг, кастрація та смертна кара.
За різних періодів відтинання носа могли призначати, зокрема, за крадіжку худоби, дезертирство або розтрату. Однак у випадку знайденої жінки археологи не знають ані її імені, ані злочину, за який вона могла бути покарана.
Вона пережила екзекуцію
Загоєння кісток свідчить не лише про саму травму, а й про те, що жінка змогла пережити покарання. Дослідники припускають, що після ампутації їй могли надавати медичну допомогу, щоб зупинити кровотечу, запобігти інфекції та забезпечити виживання.
Це важлива деталь, адже подібне ушкодження саме по собі було надзвичайно небезпечним. У цьому випадку організм не просто пережив травму — кістки встигли відновитися настільки, щоб залишити характерні сліди загоєння.
Раніше археологи вже знаходили в Китаї скелети людей, які пережили інші види ампутацій. Але саме фізичних доказів того, що людині могли відтинати ніс як призначене судом покарання, досі не було.
Чому її поховали обличчям донизу
Ще одна особливість поховання — положення тіла. Жінку поклали обличчям до землі, що є унікальним випадком серед інших досліджених поховань на цьому кладовищі.
Її могила була дуже простою: разом із тілом знайшли лише бронзову шпильку для волосся, а поховання не містило надгробка чи напису, який міг би розповісти про особу померлої.
Дослідники припускають, що незвичайне положення тіла могло бути пов’язане з її статусом після покарання або бажанням приховати спотворене обличчя. Однак це лише інтерпретація, яку неможливо остаточно підтвердити за одним похованням.
Таємниця залишається
Вік жінки на момент смерті, її ім’я та точні обставини життя залишаються невідомими. Так само археологи не можуть сказати напевно, хто і за яких обставин пошкодив її обличчя.
Саме тому дослідники обережно називають знахідку найімовірнішим першим археологічним свідченням карального відтинання носа в Китаї, а не остаточним доказом. Для впевненого підтвердження потрібні нові подібні скелети, які дозволять порівняти характер ушкоджень і поховальні практики.

