Ексмер Бєлгорода, засуджений за хабар, загинув на війні в Україні

Костянтин Полєжаєв, чоловік у віці 54 років, колись очолював адміністрацію Бєлгорода з 2015 року. Його кар'єра здавалася успішною: у вересні 2018 року він був переобраний на новий термін, а в січні 2019 року обійняв посаду заступника губернатора Бєлгородської області, відповідального за житлово-комунальне господарство.

Проте у липні 2023 року його звільнили з цієї посади. Причиною стало неналежне відновлення будинків у Шебекіно та Новій Таволжанці, які постраждали від обстрілів. Це звільнення стало початком його падіння.

Незабаром після відставки Полєжаєва затримали за звинуваченням у хабарництві. Слідство встановило, що він отримав від керівника будівельної компанії два преміальні автомобілі загальною вартістю понад 18 мільйонів російських рублів. Ці «подарунки» були платою за сприяння в укладенні державних контрактів та прийманні виконаних робіт у сфері ЖКГ.

У серпні 2024 року суд засудив Полєжаєва до п'яти років колонії суворого режиму та штрафу у розмірі 36 мільйонів рублів. Однак, за кілька днів до оголошення вироку, він уклав контракт із Міністерством оборони РФ. У своєму останньому слові в суді він заявив про намір брати участь у бойових діях.

У жовтні 2024 року Бєлгородський обласний суд за клопотанням командира військової частини призупинив провадження у справі, і Полєжаєва звільнили з-під варти на час проходження військової служби. Таким чином, замість відбування покарання, колишній чиновник вирушив на війну проти України.

Російські медіа та близьке оточення експосадовця підтвердили його загибель на фронті. Так, про це [повідомив](https://t.me/mash/77997) російський Telegram-канал Mash, а регіональне медіа «Фонарь» також поінформувало про його загибель, хоча подробиці смерті залишаються невідомими. Деякі джерела припускають, що Полєжаєв міг служити номінально у загоні мобілізаційного резерву «БАРС».

Цей випадок не є поодиноким, адже відомо, що деякі засуджені російські громадяни мають можливість укладати контракти з Міністерством оборони РФ для участі у війні, уникаючи таким чином тюремного ув'язнення.

"Він підписав контракт із МО РФ, щоб вийти з колонії", — зазначають ЗМІ, підкреслюючи мотиви його вступу до лав військових.

Історія Костянтина Полєжаєва є яскравим прикладом того, як особиста доля переплітається з ширшими суспільними процесами, де вибір між ув'язненням та участю у війні стає фатальним. Обставини його загибелі залишаються прихованими, але це не змінює факту його участі у конфлікті та трагічного завершення його життєвого шляху.