"Інакше втечуть у СЗЧ": військовий показав автобус, яким мобілізованих везуть у навчальний центр

Український військовослужбовець, засновник батальйону безпілотних авіаційних комплексів "Шершні Довбуша" та екскапітан ЗСУ Андрій Оністрат показав, як відбувається транспортування частини мобілізованих до навчального центру. Ці кадри було оприлюднено у межах експерименту, під час якого Оністрат особисто долучився до базової загальновійськової підготовки як звичайний мобілізований. Відео опублікував 225-й окремий штурмовий полк на своєму офіційному Telegram-каналі та YouTube-каналі "ГЕРОЇ ДРОНІВ".

У ролику показано один із етапів шляху новобранців до місця підготовки. На відео чоловіків везуть в автобусі з ґратами на вікнах, а транспорт супроводжують озброєні військовослужбовці.

Оністрат пояснює, що такі заходи безпеки пов'язані з ризиком самовільного залишення служби ще до прибуття до навчального центру.

"Щоб по дорозі не розбіглися.Якщо не буде решіток і озброєної варти, вони просто вистрибують із вікон і одразу йдуть у СЗЧ", — саме так Оністрат говорить про необхідність такого супроводу.

За його словами, без відповідного контролю частина мобілізованих могла б залишити транспорт під час доставки й одразу перейти у СЗЧ.

Водночас із відео не випливає, що так перевозять усіх мобілізованих в Україні. Йдеться про конкретний епізод, який Оністрат показав під час свого експерименту в 225-му ОШП.

Подробиці експерименту

225-й ОШП повідомив, що Андрій Оністрат навмисно долучився до підготовки у ролі звичайного мобілізованого. Для цього використали легенду про військовослужбовця, який нібито повернувся після СЗЧ, а частину зйомок проводили прихованою камерою.

Оністрат жив разом з іншими військовослужбовцями у бліндажі, проходив фізичну та вогневу підготовку, займався тактикою і тактичною медициною. Поруч із ним навчалися люди, які ще недавно були цивільними. Серед них, як зазначили у 225-му ОШП, були й ті, хто не хотів іти до війська.

Повне відео має назву "Що відбувається на БЗВП 225 ОШП? Я пройшов це сам". У ньому Оністрат розповідає про побут, тренування, фізичні та вогневі заняття, тактику, медичну підготовку і перші тижні адаптації до армійського життя.

Сам 225-й ОШП назвав цей матеріал експериментом, проведеним за підтримки командира полку.

Що відомо про 225-й окремий штурмовий полк

225-й окремий штурмовий полк — підрозділ Сухопутних військ ЗСУ, який сформували 8 березня 2022 року в Харкові як 225-й батальйон у складі 127-ї бригади ТрО з переважно місцевих добровольців.

У березні 2023 року підрозділ направили під Бахмут, а після бойового досвіду він вийшов зі складу ТрО та влітку 2023 року став окремим штурмовим батальйоном у складі Сухопутних військ.

Підрозділ воював, зокрема, на Бахмутському, Авдіївському та Часовоярському напрямках, а також біля Макіївки на Луганщині та поблизу Горлівки; за даними самого полку, його військові брали участь в утриманні так званої "дороги життя" з Авдіївки.

Одним із ключових етапів стала Курська операція, у якій 225-й підрозділ брав участь із серпня 2024 року; за інформацією полку, 6 серпня він зайшов на територію Курської області РФ і просунувся вглиб російської території.

У лютому 2025 року 225-й окремий штурмовий батальйон розгорнули до рівня полку.

10 вересня 225-й окремий штурмовий полк підтвердив перехід в оперативне підпорядкування 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ ЗСУ. У полку заявили, що нова структура управління має забезпечити кращу злагодженість і чіткішу координацію дій.

Скандал навколо 225-го окремого штурмового полку

30 липня 2026 року навколо 225-го окремого штурмового полку спалахнув скандал після публікації журналістського розслідування про можливі побиття військовослужбовців та їхнє утримання у так званих "ямах".

Авторка розслідування Анна Калюжна заявила, що протягом шести місяців поспілкувалася з кількома десятками нинішніх і колишніх бійців полку, військовими суміжних підрозділів та родичами загиблих і зниклих безвісти. У матеріалі військові розповідали про побиття, погрози, примусове утримання та інші методи покарання за порушення дисципліни.

Окремо журналістка оприлюднила аудіозапис, на якому людина з голосом, схожим на голос командира 225-го ОШП Олега Ширяєва, нібито наказує відкривати вогонь по військових, які залишають позиції без дозволу, однак сам Ширяєв заявив, що йшлося про запобігання "дружньому вогню", а не про стрілянину по українських військових.

У розслідуванні також ішлося про так зване "дерево правди", до якого, за словами співрозмовників журналістки, прив'язували військовослужбовців і били їх, а існування такої практики, за твердженням авторки, підтвердили щонайменше шестеро незалежних джерел.

Командування полку заперечило більшість звинувачень, але підтвердило один випадок прив’язування військового до дерева та побиття, заявивши, що причетних відсторонили й передали Військовій службі правопорядку.

Хто такий Андрій Оністрат

Андрій Оністрат — український військовослужбовець, капітан ЗСУ, колишній банкір, підприємець і спортсмен. До повномасштабного вторгнення він займався банківським бізнесом, а також був віцепрезидентом Федерації триатлону України.

До Сил оборони Оністрат долучився у 2022 році. Спочатку він служив у спецпідрозділі СБУ "Альфа", після чого перейшов до Сухопутних військ. У 68-й окремій єгерській бригаді він командував ротою ударних безпілотників та був одним із засновників підрозділу "Шершні Довбуша".

У липні 2026 року Оністрат повідомляв про рапорт на звільнення із ЗСУ після інформації про його можливе переведення до 17-го армійського корпусу. На той момент його називали старшим офіцером Центрального управління інноваційної діяльності ЗСУ. Андрій Оністрат припускав, що рішення про переведення могло бути пов’язане з його публічною підтримкою Михайла Федорова.

Оністрат також відомий тим, що у 2023 році публічно розповідав про службу в армії та проблеми Сил оборони.

До речі, влітку 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині загинув його 21-річний син Остап, який служив разом із батьком.

Скільки військових перебувають у СЗЧ

Проблема самовільного залишення частини (СЗЧ) та відмови від проходження підготовки залишається однією з найгостріших у Силах оборони України.

При цьому точної актуальної цифри щодо кількості військовослужбовців, які перебувають у СЗЧ, станом на вересень 2026 року у відкритому доступі немає. Втім, у квітні 2026 року командир бригади Володимир Фокін заявляв, що загальна кількість таких військових перевищує 300 тисяч, але це була його оцінка, а не офіційна статистика Офісу Генерального прокурора.

Є й окремі дані саме про кримінальні провадження. За відповіддю Офісу Генпрокурора на запит журналістів, до липня 2025 року було зареєстровано 202 997 проваджень за статтею 407 ККУ, яка передбачає відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби. Важливо, що кількість проваджень не дорівнює кількості військових, оскільки щодо однієї людини можуть існувати різні процесуальні обставини.

Публічна статистика за 2026 рік наразі обмежена. Офіс Генпрокурора пояснював, що в умовах воєнного стану детальні дані про військові кримінальні правопорушення не розголошуються, оскільки їхнє оприлюднення може завдати шкоди оборонним та інформаційним інтересам держави.

Водночас ДБР у серпні 2026 року повідомляло, що значну частину кримінальних проваджень, які розслідують його слідчі, становлять справи про СЗЧ. За даними бюро, станом на серпень на одного слідчого в середньому припадало близько тисячі кримінальних проваджень.

Нагадаємо, 20 вересня 2026 року завершилася дія спрощеного механізму повернення на службу для військових, які залишили частину до 12 червня. Міноборони повідомило, що після цього повернення можливе вже за загальною процедурою через Військову службу правопорядку та батальйони резерву.

Також ми писали, що в результаті мобілізації до війська потрапляють лише близько 70 зі 100. Решта так і не починають службу через стан здоров'я, сімейні обставини або СЗЧ.