Неочікувана відмова: як "Карпатська вісімка" розсварила Київ та Будапешт

На початку осені, 18 вересня, Україна виступила з амбітною ініціативою, оголосивши про створення нового регіонального об'єднання – "Карпатської інтеграційної ініціативи", відомої також як "Карпатська вісімка". На саміті у Буковелі Київ представив цей формат як ключовий крок до посилення співпраці в регіоні, і в офіційних повідомленнях на сайті президента України Угорщина була названа однією з учасниць.

Однак ентузіазм Києва швидко зіткнувся з несподіваною реакцією з боку Угорщини. Вже 21 вересня прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр зробив заяву, яка повністю спростувала участь його країни у новоствореному форматі. Він наголосив, що Угорщина не прийме запрошення до C8 через "поважні причини", і безпосередньо заявив, що не знає про таку ініціативу, якщо вона включає його країну.

Ця відмова викликала різку реакцію з боку українського МЗС. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга висловив здивування "безпідставно конфронтаційними" заявами угорського прем'єра. Він також порівняв політику Мадяра з діями його попередника Віктора Орбана, звинувативши Угорщину в продовженні обструкціоністської та ізоляціоністської політики, незважаючи на зміни в уряді.

У відповідь на критику, Петер Мадяр опублікував гострий допис у соціальній мережі X, де порівняв ситуацію зі створенням футбольної команди у сусідньому селі. Він підкреслив, що "заявляти, що суверенна країна є учасником міжнародного формату співпраці без попередніх консультацій або згоди цієї країни, абсолютно неприйнятно". За його словами, така ситуація виглядає як: "Привіт, ми створили футбольну команду в сусідньому селі. Ми не знайомі, але ви в ній, і ви маєте принести м'яч".

Цей обмін репліками виявив не лише розбіжності щодо участі в "Карпатській вісімці", а й інші питання, що напружують двосторонні відносини. Українське МЗС згадало про відмову Будапешта від будівництва сховищ нафтопродуктів на своїй території для потреб України, а також про те, що Угорщина продовжує використовувати питання угорців Закарпаття у дискусіях щодо вступу України до Європейського Союзу. Угорщина, зі свого боку, зазначала, що мала "хороші причини" для своєї позиції.

Наразі ситуація залишається невирішеною. Попри те, що Угорщина відмовилася від участі у С8, прем'єр-міністр Мадяр прийшов до влади у травні, і його країна все ще не відмовилася від купівлі російських енергоносіїв. Водночас міністр економіки й енергетики Угорщини заявив, що країна зможе забезпечити потреби в газі без постачання з Росії до жовтня 2027 року, активно шукаючи нові маршрути імпорту природного газу та закуповуючи LNG.

Ініціатива "Карпатська вісімка" (C8) була започаткована Україною як регіональне об'єднання, спрямоване на поглиблення співпраці між країнами Карпатського регіону. Про її створення Київ офіційно заявив 18 вересня, а в публікації на сайті президента Володимира Зеленського було заявлено, що Угорщина входить до цієї "вісімки".

Однак у медіасередовищі Угорщини з'явилися повідомлення, що під час виступу у парламенті країни Мадяр заперечив участь своєї країни у C8. З моменту приходу до влади новий угорський уряд, за словами міністерки закордонних справ Угорщини Аніти Орбан, зробив чимало жестів доброї волі на адресу України, що, на її думку, відрізняє їхню політику від "обструкціоністської політики", яку проводив Віктор Орбан.

"Заявляти, що суверенна країна є учасником міжнародного формату співпраці без попередніх консультацій або згоди цієї країни, абсолютно неприйнятно. Наведу лише один приклад: "Привіт, ми створили футбольну команду в сусідньому селі. Ми не знайомі, але ви в ній, і ви маєте принести м'яч", — зазначив Петер Мадяр, пояснюючи позицію Угорщини.

"Достатньо того, що я є прем'єр-міністром Угорщини, і якщо я про це не знаю, то, повірте, Угорщина в цьому не бере участі", — заявив Петер Мадяр, підкреслюючи відсутність попередніх консультацій.

Інцидент із "Карпатською вісімкою" став яскравим прикладом складнощів у сучасних міжнародних відносинах, де навіть, здавалося б, спільні ініціативи можуть викликати гостру дипломатичну суперечку. Подальший розвиток подій покаже, чи зможуть Україна та Угорщина подолати ці розбіжності та знайти точки дотику для конструктивного діалогу, чи ж конфронтаційна риторика продовжить домінувати в їхніх взаєминах.