Вчені прочитали обпалений вулканом 2000-річний папірус, не розгортаючи його: як це вдалося

Вчені змогли прочитатистародавній папірус, який близько 2000 років тому обвуглився під час виверження Везувію.

Про це пише gizmodo.

Йдеться про папірус PHerc. 1667, один із численних сувоїв, які зберігалися у знаменитій Віллі папірусів у Геркуланумі. У червні 2026 року команда проєкту Vesuvius Challenge змогла вперше повністю віртуально розгорнути та розшифрувати один із таких сувоїв.

Що вдалося знайти всередині

Папірологи змогли прочитати 22 колонки грецького тексту на приблизно 1,4 метра папірусу.

Попередній аналіз показав, що текст, імовірно, є філософським трактатом про етику. Зокрема, йдеться про стоїчне вчення, яке стосується людської природи, імпульсів та морального розвитку людини.

Саме відкриття стало результатом роботи Vesuvius Challenge — міжнародного проєкту та конкурсу, започаткованого у 2023 році. Його мета полягає в тому, щоб за допомогою цифрових технологій прочитати тексти Геркулануму, які раніше вважалися фактично втраченими.

У межах проєкту дослідникам уже вдалося відновити перше слово, перші абзаци, а тепер — прочитати цілий сувій.

Чому сувої не можна було просто розгорнути

Віллу папірусів у Геркуланумі відкрили ще у XVIII столітті. За словами папірологині Неаполітанського університету Федеріко II Федеріки Ніколарді, це єдина відома бібліотека римської та грецької епох із колекцією, яка збереглася.

Проблема полягала в тому, що сувої були надзвичайно крихкими. Після виверження Везувію вони обвуглилися та перетворилися на карбонізований матеріал. Спроби фізично розгорнути такі папіруси могли призвести до їхнього руйнування.

Саме тому дослідники почали шукати спосіб прочитати текст, не відкриваючи сувій.

Одним із ключових учасників цієї роботи став Брент Сілз, керівник Digital Restoration Initiative в Університеті Кентуккі. Ще в 1990-х роках він займався цифровою реставрацією стародавніх рукописів, а з 2004 року почав працювати і з геркуланумськими сувоями.

Ідея використати комп’ютерну томографію виникла після знайомства Сілза з хірургом, який працював із рентгенівською КТ. Дослідник почав розглядати можливість «просвітити» сувій рентгенівськими променями та відтворити його внутрішню структуру цифровим способом.

Після приблизно 15 років розробок команда Сілза у 2015 році змогла віртуально розгорнути обвуглений сувій з Ен-Геді за допомогою рентгенівської томографії та комп’ютерного зору.

Як вчені «розгорнули» сувій

Для роботи з папірусом PHerc. 1667 дослідники спочатку зробили зовнішні фотографії сувою. На їхній основі створили нейлонову сітку за допомогою 3D-друку, яка дозволила транспортувати артефакт до синхротронної установки для рентгенівської мікротомографії.

Папірус складається з рослинних волокон. Його структура формує своєрідний повторюваний трубчастий малюнок із ділянками, які можна ідентифікувати на сканах.

Далі спеціальна команда напівавтоматично відстежувала окремі волокна. Це допомогло дослідникам зрозуміти, як цифрово деформувати умовно ідеальну модель сувою відповідно до його реальної форми на зображеннях.

Окремі алгоритми могли виявляти сліди чорнила. Однак самі моделі не мали достатнього контексту, щоб повністю розпізнавати літери. Тут до роботи долучалися папірологи: вони аналізували зображення, допомагали читати сліди чорнила та створювали дані для подальшого навчання моделей.

Папірологиня Федеріка Ніколарді згадувала, що вперше отримала дані з частини PHerc. 1667 під час різдвяних свят. На той момент вона вже могла бачити близько 10 колонок тексту, які, за її словами, читалися надзвичайно добре.

Згодом дослідники отримали зображення сувою на всю довжину — і зрозуміли, що мають повний текст.

Важливу роль зіграв відкритий конкурс

Під час пандемії до Сілза звернувся інвестор із Кремнієвої долини Нат Фрідман. Він запропонував перетворити пошук способу читання сувоїв на відкритий конкурс.

Так у 2023 році з’явився Vesuvius Challenge. Ідея полягала в тому, щоб залучити до проблеми не лише вузьке коло фахівців, а дослідників, програмістів та інших учасників з усього світу.

Для команди Сілза це означало необхідність оприлюднити свої напрацювання, методи та набори даних.

У результаті сотні людей долучилися до конкурсу, а частина учасників згодом стала членами дослідницької команди. Серед них — технічний керівник проєкту Джорджо Анджелотті та науковець Шон Джонсон.

Команда перевіряє результати учасників конкурсу та постійно вдосконалює інструменти для аналізу фрагментів сувоїв. Окремі етапи роботи передбачають підготовку результатів до конференцій та публічних презентацій.

Повне прочитання PHerc. 1667 стало одним із таких ключових етапів.

Це лише початок

PHerc. 1667 — лише один із сотень сувоїв, які збереглися після виверження Везувію. Причому Віллу папірусів досі не розкопали повністю.

Брент Сілз зазначає, що дослідники, ймовірно, бачили лише невелику частину сувоїв, які могли перебувати у віллі на момент виверження. За його словами, якщо в майбутньому знайдуть нові папіруси, це може стати найбільшим відкриттям матеріалів античної класики в історії.

Втім, навіть серед уже доступних сувоїв є значно складніші для дослідження зразки. Деякі мають сильно стиснуті ділянки, відокремлені частини або забруднення брудом та іншими матеріалами, через що їхня структура суттєво деформована.

Дослідники не виключають, що частину таких сувоїв прочитати повністю може бути неможливо. Водночас вони планують продовжувати роботу навіть із невеликими фрагментами.

Для цього потрібні автоматизація процесу, сканування з вищою роздільною здатністю та вдосконалення технологій, які дозволяють виявляти й робити більш читабельними сліди чорнила.

Сілз наголошує, що інформація, ймовірно, досі залишається всередині цих обвуглених сувоїв. Потрібні лише правильний спосіб сканування, достатня роздільна здатність та програмне забезпечення, здатне побачити те, що людське око не може розгледіти безпосередньо.

Саме томудослідники не відкидають можливості, що майбутні технології дозволять прочитати навіть найбільш пошкоджені папіруси.