Діамантові копальні царя Соломона: археологи все-таки щось знайшли
Діамантові копальні царя Соломона: археологи все-таки щось знайшли

Діамантові копальні царя Соломона: археологи все-таки щось знайшли

Понад століття вчені вважали, що легендарні копальні царя Соломона — це лише літературний вимисел. Про копальні не згадувалося навіть у Біблії, тому археологи вважали їх міфом.

У біблійних текстах кораблі Соломона жодного разу не згадувалися. У Старому Завіті йдеться лише про торгові кораблі, які Соломон відправляв до таємничої країни Офір за золотом, пахощами та слоновою кісткою. Але там не було ні слова про рудники чи алмази в самому Єрусалимі, пише Фокус.

У 1934 році американський археолог Нельсон Глюк досліджував пустелю Арава, розташовану між Ізраїлем та Йорданією. Він виявив цілі пагорби чорного шлаку, назвавши їх "копанями Соломона", щоб залучити фінансування та увагу преси.

Загальний інтерес згас у 1969 році, коли ізраїльський археолог Бено Ротенберг провів ретельні розкопки в долині Тімна. У центрі цього району він виявив храм, присвячений єгипетській богині Хатхор, з написами, залишеними фараонами епохи Нового царства — такими як Рамзес II та Сеті I.

Наукова спільнота дійшла висновку, що історія про біблійну знахідку була містифікацією. Знайдені плавильні печі датувалися XIII–XII століттями до н. е. — періодом, що передував виникненню єврейської монархії більш ніж на 200 років. Майже чотири десятиліття спроб пов’язати ці розкопки з ім’ям Соломона загрожували археологам професійною дискредитацією.

У 2009 році група дослідників із Тель-Авівського університету під керівництвом Ереза Бен-Йосефа відновила розкопки в Тімні. Вчені зосередилися на так званому Пагорбі рабів — укріпленому виступі, де в великій кількості знайдено органічні рештки, які чудово збереглися завдяки екстремальній посушливості пустелі.

Радіовуглецевий аналіз насіння, кісток та уламків мотузок змінив уявлення про те, що відбувалося. Пік виробництва металів припав на середину X століття до н. е. — період, до якого біблійні тексти відносять правління Давида та зведення Храму Соломоном.

Однак ані алмазів, ані золота там не було виявлено. Місцевим підземним багатством була мідь — своєрідна "нафта" давнини. В епоху переходу до залізного віку мідь відігравала найважливішу роль: вона була необхідна для виробництва бронзи та виготовлення зброї, а також слугувала основою для дипломатичних відносин на Близькому Сході.

Єрусалим часів Давида та Соломона був включений до цієї мережі як торговий партнер і політичний союзник. Єврейське царство укладало угоди з вождями едомітян, стягувало мито за прохід караванів і закуповувало очищену мідь для оснащення своєї армії та оздоблення храмів.

Інші новини науки

  • Знахідка підтвердила існування біблійного царя: однак дещо не сходиться. У липні 1993 року під час планових археологічних розкопок на півночі Ізраїлю було виявлено пошкоджений базальтовий пам'ятник із написом, що датується IX століттям до н. е. Камінь був використаний у стародавній стіні в Тель-Дані, і його напис було майже неможливо розгледіти, доки післяобіднє сонячне світло не висвітлило висічені літери.
  • Таємниця водойми з біблійного Едемського саду розгадана: як утворилася річка Євфрат. У новому дослідженні вчені нарешті розгадали загадку річки Євфрат, згаданої в Біблії — цьому сприяло велике геологічне відкриття.
Джерело матеріала
loader
loader