Латвія самотня у рішенні: Чому ЄС зняв санкції з російських олігархів?

В той час, як Європейський Союз готувався до продовження обмежувальних заходів проти тисяч осіб, пов'язаних з підтримкою агресії в Україні, виникла несподівана дилема. Країни-члени мали вирішити долю санкцій, але деякі голоси почали наполягати на виключенні з них ключових фігур – Алішера Усманова та Михайла Фрідмана.

Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс виступав за консолідовану позицію, щоб Латвія не залишилася єдиною країною, що протистоїть цьому рішенню. Він вірив у спільний балтійський фронт, де Литва та Естонія мали б підтримати його країну в її принциповій позиції. Однак його сподівання не справдилися.

На превеликий подив Кулбергса, Литва та Естонія погодилися з компромісом, залишаючи Латвію єдиною країною, яка виступала проти виключення бізнесменів зі списку. Прем'єр зазначив, що Латвія залишилася непохитною у своїй позиції, але була змушена утриматися від голосування, щоб не заблокувати продовження санкцій проти близько 3000 інших осіб.

Втім, навіть у цій ситуації Литва не залишилася осторонь. Прем’єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс невідкладно доручив запровадити національні обмежувальні заходи проти Усманова та Фрідмана, підкреслюючи, що «олігархи є частиною російської військової машини» і не повинні почуватися спокійно в Європі, поки гинуть українці.

Після цього Латвія також ухвалила рішення про запровадження власних національних санкцій проти російських бізнесменів, які передбачають фінансові обмеження та заборону на в'їзд. Цей крок вимагає від Усманова та Фрідмана протягом шести тижнів повідомити Службу фінансової розвідки Латвії про їхні активи під юрисдикцією країни.

Таким чином, навіть попри рішення ЄС, обидві балтійські країни продемонстрували свою рішучість протистояти російській агресії, встановивши власні обмеження. ЄС продовжив дію санкцій проти осіб, що загрожують територіальній цілісності України, на 36 місяців, що є значно довшим терміном, ніж звичайні шість місяців, з надією на стабільність санкційної системи.

Україна висловила своє занепокоєння щодо виключення Усманова та Фрідмана зі списків санкцій, зазначивши, що не бачить змін обставин, які могли б виправдати таке рішення. Цей крок був оцінений як «ганебний» з українського боку, що підкреслює глибокі розбіжності у підходах до санкційної політики.

Джерела, що інформують Delfi, вказують, що ініціаторами виключення російських бізнесменів зі списку санкцій виступили Словаччина, Франція (щодо Усманова) та Люксембург (щодо Фрідмана). Зокрема, Франція нібито наполягала на цьому рішенні, прагнучи «обміняти» його на звільнення своїх громадян, утримуваних в Азербайджані.

«Олігархи є частиною російської військової машини. Не можна допустити, щоб «гаманці» режиму почувалися в Європі спокійно, поки вбивають українців», – написав Міндаугас Сінкявічюс у своєму дописі в Х.

Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс, коментуючи рішення ЄС, заявив, що його країна «залишилася на самоті», як інформує Delfi, і наголосив, що «вибір був жорстким: або зовсім погана ситуація, або просто погана».

Історія з виключенням Усманова та Фрідмана зі списків санкцій ЄС стала яскравим прикладом складності європейської політики та розбіжностей у підходах до стримування агресора. Попри компроміси на рівні блоку, деякі країни готові йти своїм шляхом, щоб зберегти принциповість і довіру до своїх позицій.