/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F432%2F8769005e8bc2516a880fd28a834d1a65.jpg)
Несподіване помилування: як Азербайджан звільнив француза після зняття санкцій ЄС
Грудень 2023 року став фатальним для Мартіна Раяна, який на той час уже чотири роки мешкав в Азербайджані та був генеральним директором компанії Mercorama. Його затримали, звинувативши у шпигунстві — нібито він збирав розвідувальну інформацію для французької служби зовнішньої розвідки DGSE. Ці звинувачення Париж завжди категорично заперечував.
У січні 2025 року розпочався судовий процес, який у березні 2026 року завершився вироком: Раяна засудили до 10 років ув'язнення. Франція публічно оскаржила це рішення, наголошуючи на неприйнятності таких звинувачень. Тим часом у Брюсселі тривали напружені переговори щодо продовження санкцій проти Росії, де доля французького бізнесмена стала важливою частиною дискусій.
Ключовий момент настав, коли Європейський Союз погодився виключити зі списку санкцій російських олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. Цей крок, активно лобійований Францією, викликав невдоволення деяких членів ЄС, які вважали його небезпечним прецедентом політично мотивованого скасування санкцій. Україна назвала це рішення «ганебним».
Через кілька годин після ухвалення цього рішення Президент Азербайджану Ільхам Алієв підписав указ про помилування 20 осіб, серед яких був і Мартін Раян. Це сталося після клопотань від сімей засуджених та омбудсмана, з урахуванням «особистих рис» та інших обставин, а також «керуючись принципами гуманізму», як ідеться на сайті державного інформагентства Азербайджану Azertag.
За даними Euronews та France24, посилаючись на AFP, дипломатичні джерела підтвердили, що Баку чинив тиск на Францію, вимагаючи зняття санкцій з російських олігархів в обмін на звільнення Раяна. Цей механізм «обміну» свідчить про складні переговори, які відбувалися за лаштунками.
Наразі Мартін Раян єдиний громадянин Франції, що був помилуваний серед 20 осіб. Серед них також громадяни Азербайджану, Туреччини, Росії, Ізраїлю та Пакистану. Проте інший французький громадянин, Анасс Дерраз, засуджений до 12 років ув'язнення у 2018 році за нібито отримання хабара, поки залишається під вартою, що вказує на можливу подальшу складність у подібних міжнародних справах.
Ця подія розгортається на тлі широких обговорень про ефективність та принципи санкційної політики ЄС. Випадки, коли країни-члени лобіюють виключення певних осіб зі списків санкцій з політичних мотивів, викликають питання щодо послідовності та єдності європейської зовнішньої політики. Це також підкреслює вплив, який можуть мати країни, що використовують ув'язнених іноземних громадян як важіль у дипломатичних переговорах.
Помилування Раяна, за словами Le Monde, сталося через кілька годин після того, як Франція успішно пролобіювала скасування європейських санкцій проти російсько-узбецького олігарха Алішера Усманова. Цей синхронний розвиток подій, підтверджений указом Президента Азербайджану, опублікований на сайті президента Азербайджану, демонструє взаємозалежність між різними аспектами міжнародних відносин: від правосуддя до фінансових обмежень.
Високопоставлений дипломат ЄС, посилаючись на AFP, зазначив: «Баку тиснув на Францію, тож вона домагалася в Євросоюзу зняття санкцій з двох російських олігархів, щоб Азербайджан відпустив її громадянина».
Указ про помилування від Президента Азербайджану Ільхама Алієва враховує «особисті риси» засуджених, стан здоров'я, сімейні обставини, а також їхні злочини, поведінку та термін, який вони вже відбули, «керуючись принципами гуманізму».
Історія Мартіна Раяна стала яскравим прикладом того, як інтереси держав і долі окремих людей можуть переплітатися у складному танці міжнародної дипломатії. Цей епізод залишає відкритими питання про ціну таких домовленостей та їхній вплив на глобальну політичну сцену, де, схоже, навіть санкції можуть бути предметом торгу.

