Таємницю Ноєвого ковчега розкрито? Що вчені виявили глибоко під землею в Туреччині

Таємниче утворення у формі корабля поблизу гори Арарат у Туреччині знову опинилося в центрі уваги дослідників. Команда, яка вивчає формацію Дурупінар, заявила про виявлення під землею структур, які вважає неприродними. Частина дослідників припускає, що там можуть бути поховані залишки Ноєвого ковчега, однак наукового підтвердження цієї версії наразі немає.

Про результати досліджень розповів Daily Mail незалежний дослідник і засновник проєкту Noah’s Ark Scans Ендрю Джонс, який вивчає цю місцевість майже три десятиліття.

Під час нового радарного обстеження 2026 року команда використала систему, здатну досліджувати ґрунт на більшій глибині, ніж обладнання попередніх років. Сканування показало прямі лінії, межі шарів, перетини під прямими кутами та великі аномалії, які дослідники інтерпретують як можливі порожнини, коридори або тунелі.

Зокрема, п’ять помітних аномалій, за припущенням дослідників, можуть утворювати тунельну систему завдовжки близько 46 метрів. Також радар зафіксував приблизно за п’ять метрів під поверхнею шар завтовшки близько 4,9–6,1 метра, у якому дослідники розрізнили три окремі частини. Вони порівнюють це з біблійним описом ковчега, який мав три палуби.

Водночас результати радарного сканування не є зображеннями справжніх кімнат чи проходів. Обладнання фіксує, як радарні хвилі реагують на різні матеріали та межі під землею, тому природу знайдених аномалій ще потрібно встановити під час фізичних досліджень.

Буріння всередині формації також виявило шар, багатий на органічний матеріал. Команда планує з’ясувати, чи може він містити залишки деревини, а придатні органічні зразки відправити на радіовуглецевий аналіз.

За словами Джонса, під час радарних досліджень та буріння команда не виявила всередині формації вапняку або твердої корінної породи. На його думку, це суперечить версіям про те, що об’єкт є вапняковим блоком, якому природні процеси надали форму човна, або корінною породою, навколо якої сформувалися відкладення.

Сам Джонс переконаний, що Дурупінар може приховувати залишки Ноєвого ковчега, однак визнає: отриманих даних недостатньо, щоб остаточно це довести. Останні сканування він назвав новим доказом існування на цьому місці неприродних структур, але не остаточним підтвердженням біблійної версії.

Дослідники також знайшли поза формацією кераміку, яку датують періодом від мідної до залізної доби. Знахідки можуть допомогти встановити, чи жили люди в цій місцевості або відвідували її в давнину. Водночас сама кераміка не доводить ані того, що формація є Ноєвим ковчегом, ані зв’язку людей, які залишили ці артефакти, з ним.

Формація Дурупінар розташована приблизно за 29 км на південь від гори Арарат. За місцевими свідченнями, її незвичайні обриси стали помітними 1948 року після сильних дощів і землетрусів. Офіційно об’єкт ідентифікували 1959 року, коли капітан турецької армії Ільхан Дурупінар помітив його кораблеподібні контури на аерофотознімках.

Інтерес до формації підтримують її видовжена форма та розміри, які прихильники гіпотези про ковчег порівнюють із біблійним описом судна. Водночас ранні дослідники під час обстежень і розкопок повідомляли, що знайшли лише ґрунт та каміння, і дійшли висновку про природне геологічне походження об’єкта. Більшість геологів і надалі схиляються саме до такого пояснення.

Твердження про вік у приблизно 4300 років також поки не підтверджене науковим датуванням. Як наголосив Джонс, ця цифра походить із запропонованої біблійної хронології Всесвітнього потопу, а не є встановленим науковим віком формації. Визначити вік органічного матеріалу можна буде лише після лабораторного аналізу зразків.