Таємна вирубка в Карпатах: мільйони, офшори та ексрегіонал Єфимов

На мальовничій полонині Руна, що розкинулася на висоті близько 1400 метрів на Закарпатті, нині вирує неспокій. Те, що колись було домом для червонокнижних рослин та плямистої саламандри, тепер перетворюється на будівельний майданчик для вітроелектростанції. Ця трансформація відбулася попри урочисті обіцянки профільних відомств, які запевняли, що жодних рубок не буде до приїзду незалежних експертів.

За цим проєктом, який екологи називають руйнівним, стоїть ціла мережа впливових фігур. Серед них — Максим Єфимов, колишній народний депутат від Партії регіонів, який згодом входив до депутатської групи «Відновлення України». Його бізнес, що колись зосереджувався на сході країни, перемістився на Закарпаття. До мережі також входять Едуард Мкртчан, син бізнес-партнера Сергія Тарути, та кіпрська компанія Astrella Holdings, через яку проходять інтереси організаторів.

Історія порушених обіцянок досягла свого апогею у серпні. Після місяців зволікань та зривів виїздів комісій, чиновники відтермінували обстеження. У період з 18 по 19 серпня на ділянки несподівано зайшла важка техніка, і ліс було повністю вирубано без будь-яких попереджень. Пізніше внутрішнє розслідування «Лісів України» не виявило «жодних порушень», а Закарпатська ОВА назвала дані вчених недостовірними, що призвело до втрати Свалявським лісництвом міжнародної екологічної сертифікації FSC.

Попри всі суперечки та протести, роботи на полонині Руна продовжуються. Громадськість намагалася привернути увагу до проблеми на найвищому рівні. Петиція ветерана та представника «Української природоохоронної групи» Андрія Тупикова до президента Володимира Зеленського, яка закликала заборонити промислову забудову в Карпатах вище 1000 метрів, зібрала 26 тисяч підписів та була підтримана 174 українськими вченими.

Екологи висловлюють глибоке занепокоєння, що після ліквідації Міністерства екології та передачі лісів під контроль аграрного відомства, подібні сценарії можуть повторитися на інших унікальних карпатських хребтах. Серед них Свидовець, Красна, Апецька та Водороздільний, які вже потрапили у поле зору енергетичних ділків.

Вартість цього енергетичного бізнесу оцінюється у 200 мільйонів євро та передбачає встановлення до 30 вітрогенераторів загальною потужністю 156 МВт. Фінансування забезпечують українські фінустанови, зокрема державний Ощадбанк відкрив кредитну лінію на 147 мільйонів гривень, використовуючи ресурси, пов'язані з міжнародним фінансуванням від Європейського банку реконструкції та розвитку.

Історія з полониною Руна — це не лише локальний екологічний конфлікт, а яскравий приклад того, як бізнесові інтереси, пов'язані з колишніми політиками, переміщуються у західні регіони України, шукаючи нові можливості для реалізації масштабних проєктів. Ця ситуація підкреслює ризики, пов'язані з потенційною відсутністю належного контролю та прозорості у сфері інвестицій у відновлювану енергетику, особливо в умовах воєнного стану.

Проєкт, що реалізується компаніями Friendly Wind Technologies, «Вітряний парк Турянський» та «ВП Полонина Руна-1», демонструє складний механізм взаємодії українських та міжнародних фінансових потоків. Аналітики CEE Bankwatch звертають увагу на те, що кошти, надані Ощадбанком, є частиною міжнародного фінансування, яке Європейський банк реконструкції та розвитку надавав українському банку. Це робить питання екологічних стандартів та відповідальності ще більш актуальними на міжнародному рівні.

Екологи б'ють на сполох: під сокирою будівельників загинули унікальні рослини з Червоної книги, а під загрозою опинилася чимала популяція плямистої саламандри, пише Главком.

Аналітики CEE Bankwatch зазначають, що ресурси, надані Ощадбанком, пов'язані з міжнародним фінансуванням, яке Європейський банк реконструкції та розвитку надавав українському банку.

Історія полонини Руна — це тривожний сигнал про крихкий баланс між розвитком економіки та збереженням унікальної природи. Вона підкреслює необхідність пильного нагляду за екологічними стандартами та прозорістю проєктів, що формуватимуть обличчя українських Карпат у майбутньому.