Під землею знайшли цілий світ: археологи відкрили гігантську шахту, де час зупинився 7000 років тому
Приховані тунелі Гальштату. Фото: Природничий музей Відня
Археологи досліджують величезний підземний комплекс у районі Галльштата в Австрії, де люди добували сіль протягом тисячоліть. Нове буріння дозволило виявити раніше невідому мережу камер залізної доби, що простягаються всередині гори приблизно на 300 метрів, а окремі приміщення могли сягати близько 25 метрів завширшки та 20 метрів заввишки.
Про це пише Daily Galaxy.
Під землею ховався цілий лабіринт
Спочатку дослідники очікували знайти одну велику підземну порожнину. Однак буріння показало значно складнішу картину: давні шахтарі створили кілька паралельних камер, деякі з яких розташовані одна над одною або під іншими виробками.
За даними Heritage Daily, дослідники простежили нову систему приблизно на 300 метрів. Її структура свідчить, що шахтарі не прокладали тунелі хаотично, а слідували за покладами кам’яної солі, адаптуючи виробки до форми гори.
Ці приміщення належать до залізної доби, коли Галльштат уже був одним із важливих центрів видобутку солі в Центральній Європі. Окремі камери мали настільки великі розміри, що давня шахта нагадувала не вузьку систему ходів, а масштабний підземний комплекс.
Сіль тут добували понад 7000 років
Історія цієї гори почалася задовго до залізної доби. Люди використовували природні ресурси Галльштата ще тисячі років тому, а найдавніші свідчення видобутку солі в цьому районі датуються приблизно 7000–7300 роками тому.
Як повідомляє Природничий музей Відня, історія транспортування солі з Галльштата налічує понад 7300 років, а археологічні дослідження дозволяють простежити, як видобування та переміщення цього ресурсу змінювалися від доісторичних часів до сьогодення.
Вже приблизно 1200 року до нашої ери виробництво досягло майже промислових масштабів — оцінюється, що шахтарі могли видобувати до 1,5 тонни солі на день.
Дев’ять тунелів один над одним
Про масштаби давніх виробок можна судити навіть за окремими збереженими ділянками. В одному повністю дослідженому перерізі археологи виявили дев’ять тунелів, розташованих один над одним.
Як пояснили науковці віденського музею, усі ці виробки були приблизно по 2 метри заввишки, щоб люди могли працювати між підлогою та стелею. Загальний переріз такої системи сягав 20 метрів заввишки та до 15 метрів завширшки.
Нове відкриття важливе саме тому, що раніше археологи бачили давні виробки переважно там, де на них випадково натикалися пізніші шахтні тунелі. Тепер буріння дозволило зазирнути в частини гори, які залишалися недоступними протягом століть.
Люди поверталися після зсувів
Видобуток солі в Галльштаті не був безперервним. Протягом століть підземні виробки неодноразово пошкоджували або засипали масштабні зсуви, однак місцеві громади знову поверталися до роботи.
Як розповідає ORF, дослідники встановили, що після деяких руйнівних зсувів видобуток відновлювали вже через кілька років. Це свідчить про те, наскільки важливим був соляний промисел для цієї спільноти.
Наслідки таких катастроф тепер можна побачити просто всередині давніх камер. У деяких місцях підземні простори виявилися заповнені шарами уламків і старих виробничих відходів завтовшки до 9 метрів.
Сіль законсервувала життя шахтарів
Для археологів найбільша цінність нової знахідки полягає навіть не в самих тунелях. Соляне середовище зберегло те, що зазвичай зникає задовго до того, як археологи встигають це знайти.
У стародавніх виробках збереглися текстиль, шкіра, дерев’яні ручки інструментів, мотузки, тріски, рештки їжі та людські екскременти. Усе це дозволяє набагато точніше відновити повсякденне життя людей, які працювали під землею.
В австрійському музеї зазначили, що щільні соляні відклади створили практично герметичне середовище, у якому органічні матеріали могли зберігатися протягом тисячоліть. Для звичайної археологічної пам’ятки така концентрація збережених органічних предметів була б надзвичайною рідкістю.
Дослідники знаходять навіть дерев’яні ємності із залишками їжі та фрагменти одягу. Такі предмети розповідають уже не лише про технологію видобутку солі, а про те, що люди їли, у що вдягалися і чим користувалися під час роботи.
Що ще приховує гора
Галльштат вважається найдавнішою відомою соляною шахтою у світі, а загальна історія солевидобутку тут перевищує 7000 років. Археологи вже знайшли тисячі інструментів та інших предметів, які допомагають реконструювати життя працівників цього доісторичного промислового центру.
Як підкреслює Natural History Museum Vienna, давні шахтарі створювали величезні камери на глибині понад 100 метрів, а завдяки солі органічні залишки збереглися настільки добре, що дослідники можуть у деталях відтворювати умови праці людей, які жили понад три тисячі років тому.
Нові тунелі показують, що досліджена частина гори ще далеко не обов’язково є всією давньою шахтою. Буріння вже дозволило побачити раніше невідомі порожнини, тому археологи очікують, що під землею можуть зберігатися нові ділянки виробок та предмети.
А це означає, що гора біля Галльштата фактично є величезним археологічним архівом, який людство розкриває частинами — вже понад століття.

