Президент Південної Кореї звинуватив Київ у розголошенні таємної операції

Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон пожалкував, що Україна публічно оголосила про передачу Сеулу двох полонених військових КНДР. Він назвав це порушенням домовленості про нерозголошення. Заяву Лі опублікував у четвер у соцмережі X, наступного дня після виступу Володимира Зеленського на Генасамблеї ООН, повідомляє The Korea Times.

«Україна розголосила передачу, порушивши угоду про нерозголошення. Я не знаю причин, але шкодую про це», написав Лі. На його думку, мовчати було правильно з усіх поглядів: «Не розголошувати було доречно в усіх аспектах, зважаючи на численні проблеми, які це може спричинити. Ми про це домовилися». Ця заява стала першим офіційним підтвердженням передачі з боку Сеула.

Президент пояснив, що питання дуже чутливе. Воно здатне серйозно вплинути на дипломатію, національну безпеку і ситуацію на Корейському півострові. Саме через ці ризики Сеул і Київ погодили передачу військових без розголосу.

В офісі президента України, відповідаючи на запит агентства Yonhap, заявили, що оприлюднили лише сам факт передачі, без подробиць процесу. Тримати в таємниці всю операцію, за словами української сторони, було б дивно. Ще в середу, одразу після виступу Зеленського, там уточнили: передачу провели через прямий діалог із Сеулом.

Сеул і Київ обговорювали можливу передачу після того, як обидва полонені висловили бажання переїхати до Південної Кореї. Про їхні письмові звернення з таким проханням повідомлялося ще в грудні 2025 року.

За Конституцією Республіки Корея, жителі Півночі є громадянами країни, тож Сеул зобов'язаний приймати їх на своїй території, якщо вони цього хочуть. Досі уряд відмовлявся підтверджувати прибуття військових. Там посилалися на загрозу безпеці та життю самих полонених і їхніх родин, які залишаються в КНДР.

Про передачу полонених Зеленський оголосив під час виступу на Генасамблеї ООН. Двох північнокорейців, 21-річного Пека і 26-річного Рі, бійці Сил спеціальних операцій і десантники захопили в Курській області в січні 2025 року. Згодом полонені розповіли, як потрапили на війну.

Наприкінці травня 2025 року Південна Корея попросила не включати полонених КНДР до списків на звільнення з полону у форматі 1000 на 1000. А в червні 2026-го південнокорейське МЗС заявило про готовність прийняти всіх північнокорейських військових, захоплених Україною, якщо вони цього захочуть, і виступило проти їхнього примусового повернення до Росії чи КНДР.

Про те, чому питання полонених стало одним із небагатьох у діалозі Києва та Сеула, у статті ZN.UA «Сеул між Москвою та Києвом: чому союз із Україною так і не склався» написала експерт з питань Східної Азії, магістр зовнішньої політики, асоційована старша аналітикиня Центру «Нова Європа» Наталія Бутирська.