РФ готує морські атаки дронами на Іспанію, Францію чи Італію: розвідка США попереджає
РФ готує морські атаки дронами на Іспанію, Францію чи Італію: розвідка США попереджає

РФ готує морські атаки дронами на Іспанію, Францію чи Італію: розвідка США попереджає

Наприкінці серпня до Москви прибув директор ЦРУ Джон Реткліфф на американському військовому літаку. Хоча публічних записів про його зустрічі не було, дипломатичні джерела в одній із балтійських країн підтвердили, що вони заздалегідь знали про поїздку і згодом були проінформовані про її зміст. Його візит, як повідомляли Wall Street Journal та Politico, був попередженням Росії проти будь-яких провокацій щодо НАТО.

Невдовзі після цієї поїздки Литва та інші країни отримали інформацію про підготовку нової хвилі гібридних атак. За даними джерел, знайомих з попередженням, уряди Іспанії, Франції та Італії також були поінформовані про можливу операцію із застосуванням безпілотників проти однієї з цих держав. У виданні El Mundo пояснили, яким чином росіяни можуть реалізувати атаку.

Згідно з інформацією, отриманою розвідувальними службами США, Росія планує використовувати дрони, запущені з моря. Джерело, наближене до Міністерства оборони Литви, зазначило, що безпілотники можуть бути приховані в контейнерах торговельних суден. Це зовсім не складно, оскільки дрони типу «Гербера» мають довжину близько двох метрів, розмах крил 2,5 метра та вагу до 18 кілограмів, що робить їх набагато меншими та легшими для транспортування, ніж «Шахеди» або «Герані».

Ці дрони можуть літати зі швидкістю близько 160 км/год, маючи заявлену максимальну дальність польоту 600 кілометрів. Запуск з відстані 200 або 300 кілометрів від берега означає, що політ триватиме від однієї години п'ятнадцяти хвилин до двох годин. Незважаючи на невелике корисне навантаження (приблизно 4-5 кілограмів вибухівки), такий дрон може спричинити пожежу, пошкодити відкрите обладнання, або тимчасово закрити порт чи аеропорт. Очікуваний ефект буде не лише матеріальним, а й політичним та економічним.

Ці попередження збіглися з реакцією президента Франції Емманюеля Макрона, який після скликання Ради оборони 16 вересня, через два дні викликав до Єлисейського палацу лідерів усіх партій та кандидатів у президенти 2027 року. Аналітики у галузі оборони підтвердили, що їм відомо про звіт ЦРУ, який містить точний опис можливого нападу, що викликало значну довіру серед французів.

Наразі Росія спостерігає, де будь-які дії матимуть найбільший вплив через брак стійкості, цивільної оборони та політичної нестабільності, обираючи ціль на основі «рівняння, яке постійно змінюється». Мета – досягти найбільшого результату з мінімальними ризиками та ресурсами. Це підкреслює, що ціллю можуть бути не обов'язково країни на передовій, а ті, де є найслабші місця Європи.

Обґрунтування такої ескалації базується на заявах Москви про те, що постачання зброї, розвідувальних даних та допомога військових радників Україні робить західні країни учасниками війни та законними цілями. Досі Росія діяла нижче «порогу війни», уникаючи дій, які могли б спровокувати скоординовану реакцію НАТО. Водночас Москва розгорнула масштабнішу кампанію саботажу проти об’єктів у країнах, що підтримують Україну, а також поодинокі інциденти, які мали перевірити межі та випробувати реакцію Альянсу.

Серед потенційних цілей називають Іспанію, Францію та Італію через майбутні передвиборчі кампанії та вибори у цих країнах, а також наявність радикальних сил, здатних використовувати страх і втому від України. Зокрема, у Франції та Італії існують зв'язки або позиції, що відповідають інтересам Кремля. Британський аналітик Кір Джайлз попередив, що відстань Іспанії від російського кордону не гарантує її безпеки, оскільки ціллю будуть країни, які не інвестували в інтегровані системи протиповітряної та протиракетної оборони.

Джерело, наближене до Міністерства оборони Литви, пояснило: «Вони використовуватимуть дрони, запущені з моря, приховані в контейнері судна; це зовсім не складно».

Гібридна війна Росії, що включає диверсії, кібератаки, провокації та дезінформацію, працює ефективніше, коли її елементи відбуваються одночасно. Проте європейські держави часто реагують на них як на окремі інциденти. Здатність Європи розпізнати спільний задум до того, як окремі удари складуться в системну загрозу, визначить її майбутню безпеку.

Джерело матеріала
loader
loader