Прифронтові міста просять 67 млрд грн: на укриття, труби та зарплати до 10 000 грн

Державний бюджет на 2027 рік має не просто фінансувати армію, а й утримувати людей у прифронтових громадах — від того, чи працюватимуть там укриття, комуналка та соціальна сфера, напряму залежить, чи залишаться люди вдома. Саме з такою вимогою виступив мер Харкова Ігор Терехов на засіданні правління Асоціації прифронтових міст та громад (АПМГ), повідомляє РБК-Україна.

Головна цифра, яку озвучив Терехов, — прифронтовим зонам потрібні додаткові 67 мільярдів гривень. Водночас 34 громади вже подали 51 пріоритетний проєкт публічних інвестицій загальною вартістю близько 8,4 мільярда гривень.

На що підуть гроші

За словами мера, гроші потрібні не на «перелік бажань»: фахівці Асоціації прорахували практично кожен напрямок. Повний пакет пропозицій сягає 75 мільярдів гривень, і за цією цифрою стоять конкретні об'єкти — водогони й системи водовідведення, лікарні, укриття, енергетика, житло та комунальна інфраструктура.

Всі ці напрямки зав'язані на те, чи зможуть громади нормально працювати і чи залишатимуться в них люди. Особливий акцент — на укриттях в освітніх закладах та на медицині.

Головні вимоги до уряду

Асоціація сформулювала перелік конкретних вимог до держбюджету. Перша — залишити містам 64% ПДФО для фінансування комунальної інфраструктури, громадського транспорту, аварійних ремонтів, енергетичної та соціальної сфери. Друга — не застосовувати реверсну дотацію для громад, які щодня живуть під обстрілами.

Окрема вимога стосується тарифів: уряд має виплатити 18,2 мільярда гривень різниці в тарифах, аби комунальники не збанкрутували. Ще одне принципове прохання — підвищити людям виплати.

Зарплати та пенсії — скільки просять

Мінімальну заробітну плату прифронтові громади просять підняти хоча б до 10 000 гривень замість нинішніх 9 546 гривень, а мінімальну пенсію — до 6 000 гривень. Освітню субвенцію пропонують збільшити щонайменше на 25 мільярдів гривень — це дало б змогу вже наступного навчального року підвищити вчителям зарплати до двох прожиткових мінімумів, а згодом — і до трьох.

Учасники засідання також підтримали перенесення залишків коштів на наступні бюджетні періоди, якщо реалізація проєктів затягується через безпекову ситуацію або пізнє надходження фінансування. Порушували депутати й питання законодавчих гарантій для тих, хто залишається жити й працювати у прифронтових громадах, — зокрема врахування умов праці під час нарахування пенсійного стажу.

«Наше завдання — зробити так, щоб у цьому процесі голос прифронтових громад не загубився», — підсумував Терехов, наголосивши, що від цих цифр залежить здатність громад працювати, відновлюватись і забезпечувати нормальне життя там, де сьогодні найважче.