Тіньова війна ГРУ: як працює мережа диверсантів у Європі — FAZ
Тіньова війна ГРУ: як працює мережа диверсантів у Європі — FAZ

Тіньова війна ГРУ: як працює мережа диверсантів у Європі — FAZ

Напади в Німеччині та Словаччині координує один департамент, а виконують люди, завербовані за криптовалюту.

Німецькі слідчі пов'язали підпал будівельного майданчика в Мюнхені в ніч на 3 вересня з російською військовою розвідкою ГРУ. Об'єкт розташований поруч зі штаб-квартирами оборонних компаній Rohde & Schwarz і Helsing, яка постачає дрони ЗСУ. На думку слідства, та сама спецслужба стоїть і за серпневою атакою дрона на аеропорт Лейпцига, повідомляє Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Два запальні пристрої кинули на будмайданчик з автомобіля на ходу. Пожежу швидко загасили, другий пристрій знешкодили. Поліція затримала чоловіка й жінку, обоє громадяни Болгарії. За даними співрозмовників FAZ із безпекових кіл, вони входять до команди ГРУ, яка діяла зі Словаччини. Німецька влада переконана, що болгари є завербованими помічниками, так званими агентами низького рівня. Шкода виявилася обмеженою, бо діяли вони дилетантськи.

Словацька команда мала влаштувати диверсії і в самій Словаччині. Ціллю був завод української компанії Skyeton у Ганішці біля Пряшева, який із 2024 року виробляє розвідувальні дрони для України. Цей підпал зірвали.

Мюнхенський напад став другим у Німеччині за місяць після невдалої атаки на аеропорт Лейпцига 4 серпня. Дрон із вибухівкою мав знищити український транспортний «Антонов», але детонатор не спрацював під час удару об крило. Літак був заправлений 26 тис. літрів авіапального. Успішна атака спричинила б велику пожежу, яка, ймовірно, перекинулася б і на другий «Антонов», що стояв поруч. У безпекових колах вважають, що Росія поки стримувалася: удар завдали вночі, коли в аеропорту було мало людей, і ціллю обрали саме український літак. Проте уражений «Антонов» забирав боєприпаси для України в кількох європейських країнах, зокрема в Німеччині та Франції. Тож атака могла бути сигналом усім союзникам Києва.

За лейпцизьку групу, за даними FAZ, відповідав штатний офіцер ГРУ Денис Смолянінов. Dossier Center, дослідницька платформа колишнього олігарха Михайла Ходорковського, називає його керівником диверсійних операцій ГРУ. Сам дрон ховали в земляному тайнику у віддаленій місцевості біля Мерзебурга. Слідчі знайшли там деталі безпілотників і вибухівку.

Мета кампанії полягає в тому, щоб уразити маршрути, якими військові вантажі йдуть в Україну, і змусити Німеччину та інших європейців скоротити або припинити допомогу Києву. Атаки на оборонні компанії, що працюють на Україну, слугують тій самій меті. Служби безпеки вважають ГРУ відповідальним за численні диверсії в Німеччині, Польщі, країнах Балтії та інших державах ЄС. Операції різняться, але в усіх застосовують вибухівку, запальні пристрої або зброю.

Найманців почали використовувати після того, як країни ЄС через повномасштабне вторгнення вислали сотні російських розвідників під дипломатичним прикриттям. Діяти напряму кадровим офіцерам стало складно й ризиковано. Відтоді ГРУ вербує через Telegram непідготовлених людей, яким платять криптовалютою. Це можуть бути прихильники Росії, дрібні злочинці, колишні російські найманці або просто ті, хто хоче швидко заробити.

Підготовка операції іноді триває місяцями чи навіть роками. За даними західних розвідок, адміністрація Путіна часом ставить політичні дедлайни: до якої дати перевірити реалістичність задуму або провести атаку. Не все керується з Москви. Східноєвропейські медіа пишуть про важливий центр ГРУ в Калінінградській області: у селі Парусне біля військово-морської бази Балтійськ розміщено 390-й спеціальний розвідувальний пункт Балтійського флоту, який готує кадри для прихованих операцій і диверсій.

Щоб зберегти таємність, російські служби використовують шифрований зв'язок, телефони з одноразовими SIM-картками та посередників, а також методи часів холодної війни: схованки й тайники. Ще влітку 2025 року німецька контррозвідка знайшла в лісі на межі Берліна й Бранденбургу тайник із двома бойовими пістолетами та набоями. Міністр внутрішніх справ Александер Добріндт у серпні заявив, що зброю сховали, «щоб реалізувати плани терактів». Пістолети вивели з ладу й залишили під технічним наглядом, але тайник, схоже, розкрили. Чоловіка, який імовірно його облаштував, затримали в Румунії.

Такий схрон може знадобитися для цілеспрямованих убивств, як у справі вбивства в берлінському парку Тіргартен 2019 року. Сьогодні потенційними цілями безпекові служби вважають передусім менеджерів оборонних компаній. У 2024 році стало відомо про зірваний замах на голову Rheinmetall Арміна Паппергера, відтоді він під посиленою охороною. Погрози зброярам є частиною психологічної війни Кремля: міністерство оборони РФ оприлюднило перелік європейських компаній, які нібито причетні до виробництва зброї для України.

Нагадаємо, що Німеччина офіційно поклала відповідальність на Росію за атаку в Лейпцигу: Берлін закрив генеральне консульство РФ у Бонні та відмовився від будівництва «Російського дому». Український Ан-124 тоді перевозив військові боєприпаси, а вибухівку на дроні, за даними криміналістів, виготовили професійно.

У справі Skyeton у серпні затримали трьох підозрюваних: громадянина Латвії та українця у Словаччині, ще одного 26-річного латвійця в Гамбурзі, звідки його передали словацькій стороні. У самій компанії за спробою нападу побачили Росію.

Джерело матеріала
loader
loader