Вдень як усі, а вночі – страшна сила: кого українці називали дводушником
Вдень як усі, а вночі – страшна сила: кого українці називали дводушником

Вдень як усі, а вночі – страшна сила: кого українці називали дводушником

Таких людей називали дводушниками. Образ дводушника особливо добре зафіксований у фольклорі Закарпаття. Дослідниця Оксана Тиховська розглядає його на основі записів Федора Потушняка та інших збирачів народних вірувань. До дводушників зараховували, зокрема, відьом, босоркунів, вовкунів, вітряників та інших міфологічних персонажів.

Що робила друга душа дводушника

Наші предки вірили, що друга душа дводушника могла поводитися окремо від тіла. За одним із типів дводушників, людина спала, тоді як її демонічна душа нібито виходила назовні й могла набувати іншої форми. Саме так у народній уяві пояснювали появу вовкунів та деяких інших перевертнів.

Але не всіх дводушників уявляли однаково. Дослідниця виділяє також тих, у кого дві душі постійно залишалися в тілі. До такого типу належали, зокрема, вітряник, шаркань та "той, що зміям наказує". Останньому приписували владу над зміями, а вітрянику – зв'язок із погодними явищами.

Вдень як усі, а вночі – страшна сила: кого українці називали дводушником - Фото 1
Кого називали дводушником у давнину / Magnific

Чому дводушника боялися після смерті

Наймоторошніша частина вірувань стосувалася смерті. За закарпатськими народними уявленнями, після смерті дводушника його людська душа могла відійти у потойбічний світ, тоді як демонічна залишалася і перетворювалася на упиря.

Саме тому упиря у фольклорі Закарпаття дослідники розглядають як посмертне продовження демонічної душі дводушника. Такому упирю приписували здатність шкодити людям і худобі; в окремих переказах лісовий упир пив кров живих, а водяний міг намагатися втопити людину.

Як від нього захищалися

У народних переказах існували й способи протидії такій нечистій силі. Один із зафіксованих на Закарпатті сюжетів розповідає про мак і часник: розсипаний мак мав затримати дводушника, бо той мусив збирати зерна, а часник вважався оберегом від нечистої сили.

Але найважливішими вважали не лише обереги, а й поховальні дії. За народними уявленнями, правильний похорон мав не допустити перетворення померлого дводушника на упиря.

Дійшло до нас ще одне доволі моторошне повір’я: дводушника, який заснув, нібито можна було розбудити, лише розвернувши його тіло на 180 градусів. Вважалося, що після цього людина щонайменше два тижні хворітиме.

До демонічних істот також належали повітрулі,які мали крила та магічні здібності.

Джерело матеріала
loader
loader