Кандидат у президенти Франції викликав скандал через заяви про війну в Україні

23 вересня, під час передвиборчої пресконференції, Жан-Люк Меланшон заявив, що посилення «загрози з боку Росії» може бути пов’язане з українськими ударами вглиб російської території. Водночас політик наголосив, що не виправдовує Росію і не намагається уникати протистояння з нею, що лише посилило контроверсійність його слів.

Ці заяви миттєво викликали різку реакцію серед французьких політиків. Кандидатка від «зелених» Марін Тондельє підкреслила, що Україна — це демократія, яка зазнала нападу ще у 2014 році, а ототожнення агресора та жертви є неприйнятним. Центристський кандидат Рафаель Глюксман додав, що «мир — це не підкорення тирану, який починає війни».

Наступного дня, 24 вересня, Меланшон спробував зменшити негативний ефект від своїх попередніх слів. Він заявив, що навмисно спровокував реакцію співрозмовників, аби привернути увагу до теми. Проте, політик не відмовився від своєї позиції, хоча висловив підтримку виведенню російських військ з території України.

Меланшон запропонував покрокову стратегію деескалації, яка передбачає заборону далекобійних ударів, і зазначив: «Не можна змусити росіян втратити обличчя, але не можна змусити й українців втратити обличчя». За оцінкою Le Monde, ця позиція фактично знову поставила Росію та Україну в однакове становище щодо необхідності уникати подальшої ескалації.

25 вересня представникам «Нескореної Франції» довелося публічно пояснювати позицію свого лідера. Депутатка Клеманс Гетте нагадала, що партія від початку засуджувала російську агресію, але водночас вважає удари по Москві такими, що не сприяють деескалації. Ця ситуація викликає питання про те, якою була б політика Меланшона щодо України у разі його приходу до влади.

Позиція LFI щодо України не завжди була однозначною. У листопаді 2022 року депутати партії утрималися під час голосування за резолюцію на підтримку України, а в березні 2024 року LFI виступила проти безпекової угоди з Україною. Це контрастує з заявою глави фракції LFI у Національних зборах Франції Матильди Пано 6 вересня про продовження допомоги українцям до завершення агресії.

Ці події розгортаються на тлі підготовки до президентських виборів у Франції, які відбудуться у травні 2027 року, після двох каденцій Емманюеля Макрона. Наразі лідером електоральних рейтингів є права популістка Марін Ле Пен. Її позиція також не є однозначною, оскільки вона раніше заявляла, що Франція не може підтримувати Україну фінансово в колишніх обсягах через складний стан власних державних фінансів.

Позиція Меланшона фактично ставить його серед кандидатів, чиї заяви щодо війни найближчі до риторики Кремля, поряд з кандидатом від Комуністичної партії Фаб’єном Русселем. Це посилює дискусії про майбутній зовнішньополітичний курс Франції щодо України, адже навіть ультраправа Марін Ле Пен нещодавно виступила з жорсткою критикою Москви, звинувативши Кремль в ескалації.

Напередодні вирішальних президентських виборів Франція постає перед важливим вибором, який визначить не лише її внутрішній курс, а й майбутнє її зовнішньополітичної стратегії щодо ключових міжнародних конфліктів. Дебати, викликані заявами Меланшона, демонструють складність пошуку балансу між національними інтересами та міжнародними зобов'язаннями, що може мати довгострокові наслідки для всієї Європи.