Микола Томенко: петиція проти українофобії – чи захистить Україну від "русского міра"?

Питання захисту українського публічного простору від українофобських наративів було актуальним ще до повномасштабного вторгнення. З початком великої війни та на тлі ухвалених рішень щодо кримінальної відповідальності за прояви антисемітизму, воно набуло ще більшої значущості, висвітлюючи потребу в надійнішому державному захисті українського суспільства та культури.

Громадський діяч Микола Томенко став одним з провідників цієї ініціативи. Він та його команда усвідомили, що Верховна Рада та Кабінет Міністрів не бажають братися за вирішення цього світоглядного питання. Це спонукало їх до прямого звернення до найвищої інстанції.

Відмова урядових структур стала каталізатором для реєстрації петиції до Президента. Документ під назвою «Захистити Україну від українофобії та ідеології "русского міра"» прагне привернути увагу до гострої проблеми, яка, на думку Томенка, є ключовою для збереження суверенітету.

Томенко наголошує, що ті, хто продовжує поширювати кремлівську пропаганду про «недоУкраїну», «единый русский язык» чи «святую московскую церковь кирилла-путина», не можуть обіймати посади у владі, закладах освіти чи культури. Він переконаний, що країна повинна очиститися від так званої «московської п’ятої колони», інакше ризикує програти війну за вільну та суверенну Україну.

Перші результати збору підписів виявили неочікуваний нюанс: серед першої тисячі підписантів практично відсутні представники «бюджетних патріотів» — людей, які отримують заробітну плату за освітню, культурну або виховну діяльність. Цей факт викликає питання про ефективність державної політики у сфері культурного захисту.

З огляду на ситуацію, Микола Томенко звернувся до всіх українців, які ще не підтримали ініціативу, з практичною порадою: найпростіший та найшвидший спосіб підписати відповідну петицію — скористатися системою Bank ID НБУ через банківський рахунок. Він зазначив, що процедура підписання через державний застосунок «Дія» є значно складнішою та тривалішою, що може стати перешкодою для багатьох.

Питання українофобських наративів тісно пов'язане з гібридною війною, яку Росія веде проти України. Кремлівська пропаганда, що просуває ідеї про «недоУкраїну» та «единый русский язык», є інструментом для підриву української державності зсередини, дегуманізації та виправдання агресії. Відсутність чіткої державної політики щодо протидії таким явищам створює сприятливе середовище для поширення деструктивних ідей.

Ця ситуація особливо контрастує з оперативністю, з якою влада відреагувала на прояви антисемітизму, запровадивши за них кримінальну відповідальність. Для багатьох активістів, таких як Микола Томенко, це є свідченням подвійних стандартів, адже захист української ідентичності та культури від зовнішніх і внутрішніх загроз не менш важливий, ніж протидія іншим формам дискримінації.

«Слуги путіна і фанати росії-ссср, які продовжують під час війни поширювати кремлівську пропаганду про "недоУкраїну", "единый русский язык" з "малороссийским диалектом" чи "святую московскую церковь кирилла-путина"… не можуть обіймати посади у владі чи працювати в закладах освіти і культури Української Держави. Бо ми або очистимо країну від московської п’ятої колони, або програємо війну за вільну і суверенну Україну», — наголошує Микола Томенко.

«Якщо не ми, то хто захистить наше, рідне, українське», — закликає Микола Томенко, звертаючись до свідомих громадян.

Ініціатива Томенка є важливим кроком у боротьбі за український культурний простір. Вона нагадує, що майбутнє України залежить не лише від військових перемог, а й від здатності суспільства захистити свою ідентичність та цінності. Лише спільними зусиллями можна зберегти суверенну Україну та очистити її від впливу ворожої пропаганди.