Олігархи РФ шукають шлях зняття санкцій ЄС: кейси Усманова та Фрідмана

На тлі посилення повітряних атак Росії на українські міста, яка вже глибоко зайшла у свій п'ятий рік, увага російських мільярдерів прикута до несподіваного повороту подій у Європейському Союзі. Після років ізоляції та заморожування активів, двоє з найвідоміших російських бізнесменів, Алішер Усманов та Михайло Фрідман, змогли домогтися виключення з-під санкцій ЄС.

Цей випадок став результатом тривалого лобіювання з боку ключових держав-членів Євросоюзу та викликав значний резонанс. Франція активно наполягала на знятті санкцій з Усманова, що, як стверджують джерела, було частиною домовленостей з Азербайджаном щодо звільнення французького громадянина Мартіна Раяна, ув'язненого за звинуваченнями у шпигунстві. Хоча Франція публічно не пов'язувала ці події, їхня послідовність викликала багато питань.

Паралельно Люксембург домігся зняття санкцій із Фрідмана. Мільярдер подав інвестиційний арбітражний позов приблизно на $16 млрд, стверджуючи, що заморожування його активів у Люксембурзі порушує договір про захист інвестицій. Цей юридичний тиск, імовірно, став ключовим фактором у його справі.

У підсумку, сторони досягли компромісу: Усманова та Фрідмана вивели з-під санкцій, тоді як обмеження щодо всіх інших осіб і компаній у списку були продовжені на 36 місяців. Цей прецедент одразу ж привернув увагу інших багатих росіян, які сподіваються використати подібні стратегії.

Щонайменше двоє опитаних бізнесменів уже заявили про намір уважно вивчити приклад Фрідмана, сподіваючись, що його справа створить юридичний прецедент для власних судових розглядів. Вони розглядають інвестиційний арбітраж як потенційно ефективний інструмент тиску на уряди для початку переговорів або навіть зняття санкцій, припускаючи, що чим більший позов, тим швидшим може бути цей процес.

Більшість багатих росіян після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році перевели свої активи та компанії назад до Росії, інвестуючи в російські банки, споживчий бізнес, промислові активи та технологічні компанії. Це свідчить про зміну пріоритетів та орієнтацію на внутрішній ринок в умовах міжнародних обмежень.

Наслідки рішень щодо Усманова та Фрідмана вже викликали занепокоєння серед інших мільярдерів. Вони побоюються негативної реакції урядів країн ЄС та можливого ускладнення становища російських компаній, які все ще працюють у Європі, оскільки ці винятки можуть бути сприйняті як такі, що завдали шкоди санкційній політиці блоку. За інформацією Bloomberg, це може спровокувати нові спроби тиску з боку підсанкційних бізнесменів.

За словами Сєргєя Гландіна, партнера московської BGP Litigation, який спеціалізується на санкційному праві, справа Фрідмана може стати «своєрідною інструкцією для інших» олігархів, які прагнуть оскаржити санкції.

Представники NLMK, коментуючи пропозицію щодо запровадження персональних санкцій проти головного власника компанії, наголосили, що «ані пан Лісін, ані NLMK не співпрацюють із підприємствами російського військово-промислового комплексу».

Незважаючи на обмеженість успішних прикладів, рішення ЄС щодо Усманова та Фрідмана відкрило нову сторінку у боротьбі російських олігархів із санкціями. Юридичні маневри та політичне лобіювання стають все більш витонченими, ставлячи під сумнів ефективність і злагодженість санкційної політики Євросоюзу та викликаючи дискусії про її майбутнє.