Несподіваний поворот: Сеул знав про полонених з КНДР, але не очікував розголосу

Напередодні виступу президента Володимира Зеленського на Генасамблеї ООН українська сторона поінформувала Південну Корею про намір згадати у своїй промові двох північнокорейських військовополонених. Це попередження було передано дипломатичними каналами, і Сеул знав про можливу згадку репатріації, однак не був обізнаний із точними формулюваннями, які будуть використані.

Південна Корея, своєю чергою, неодноразово зверталася до Києва з проханням зберегти процес репатріації в таємниці. Уряд Сеула послідовно дотримувався позиції, що ситуація з полоненими бійцями КНДР має вирішуватися непублічно, з урахуванням їхнього волевиявлення, міжнародного права та гуманітарних принципів.

Однак, під час виступу на Генасамблеї ООН президент Зеленський публічно заявив про втрати Росії та передачу полонених КНДР Південній Кореї. Цей крок, за словами представника Офісу президента Південної Кореї, дещо відхилився від попередніх домовленостей, оскільки було досягнуто взаєморозуміння щодо нерозголошення інформації.

Представник команди президента Південної Кореї зазначив, що Сеул отримав попередження про можливість включення інформації щодо репатріації північнокорейських ув’язнених до промови, проте було незрозуміло, як саме це буде сформульовано. Південна Корея просила Україну про розуміння та нерозголошення, адже намагалася якомога менше виносити цю інформацію у публічну площину.

Незважаючи на виниклий дипломатичний нюанс, міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хьон заявив, що ситуація з публічним розголошенням інформації про північнокорейських полонених не вплине на подальшу підтримку України. Південна Корея не змінює свого курсу і продовжить надавати Україні допомогу.

Цей інцидент стався на тлі загострення глобальної уваги до ролі Північної Кореї в міжнародних конфліктах. Обговорення репатріації військовополонених КНДР, затриманих під час бойових дій проти України, додає нові аспекти до складної геополітичної ситуації.

Раніше президент Південної Кореї Лі Чже Мьон розкритикував Україну за публічне повідомлення про передачу Сеулу двох військовополонених із Північної Кореї, підкреслюючи, що сторони домовлялися не розголошувати цю інформацію. Цей випадок ілюструє делікатність дипломатичних взаємин та важливість дотримання конфіденційності в питаннях, що стосуються міжнародного права та гуманітарних принципів.

«Наш уряд послідовно стверджував, що ми будемо врегульовувати цю ситуацію відповідно до волі цих людей, а також відповідних внутрішніх законів, міжнародного права і гуманітарних принципів. Ми досягли взаєморозуміння з Україною, щоб таємно зробити це без публічного розкриття», — заявив представник офісу президента Південної Кореї у коментарі Korea JoongAng Daily.

«Українська сторона заздалегідь поінформувала нас і просила про наше розуміння. Ми знали через дипломатичні канали про можливість того, що таку інформацію щодо репатріації північнокорейських ув’язнених можуть включити до промови. Було незрозуміло, як саме це буде сформульовано», — додав співрозмовник видання.

Попри те, що дипломатичний інцидент викликав певні дискусії, Південна Корея підтвердила своє непохитне рішення продовжувати підтримку України. Ця ситуація підкреслює складність міжнародних відносин і важливість прозорості та довіри у врегулюванні чутливих питань, навіть коли є бажання зберегти деякі деталі в таємниці.