Вучич пішов у відставку заради боротьби за крісло прем’єра: що відбувається в Сербії

Президент Сербії Александр Вучич у неділю, 27 вересня, оголосив про відставку за кілька місяців до завершення свого другого президентського терміну. Він планує взяти участь у дострокових парламентських виборах та претендувати на посаду прем’єр-міністра.

Про це повідомляє Deutsche Welle.

Вучич став президентом Сербії 31 травня 2017 року, а у квітні 2022-го його переобрали на другий термін. Другий термін його повноважень мав завершитися в середині 2027 року. Водночас Конституція Сербії забороняє одній людині обіймати посаду глави держави понад два терміни.

Про майбутню відставку Вучич уперше оголосив ще в серпні 2025 року. Однак тоді він не пов’язував рішення залишити президентську посаду з планами поборотися за крісло прем’єр-міністра.

Вучич хоче стати прем’єром

На початку вересня Вучич оголосив про розпуск Народної скупщини — однопалатного парламенту Сербії — та призначення дострокових виборів на 25 жовтня. Головний комітет правлячої Сербської прогресивної партії (SNS) підтвердив, що лідером списку «Об’єднана Сербія» буде Вучич. У разі перемоги він стане кандидатом на посаду прем’єр-міністра.

Перед відставкою Вучич заявив, що має намір брати участь у виборчій кампанії вже не як президент, а як кандидат на майбутню посаду глави уряду. Як повідомляє Bloomberg Adria, після відставки Вучич передасть повноваження голові Народної скупщини Ані Брнабич.

Брнабич тимчасово виконуватиме обов’язки президента Сербії. Водночас у країні мають відбутися президентські вибори, оскільки Вучич достроково залишив свою посаду.

Масштабні протести в Сербії

Відставка Вучича відбувається на тлі масштабних протестів у Сербії, які тривають після обвалення навісу на залізничному вокзалі в Новому-Саді. Трагедія сталася 1 листопада 2024 року, внаслідок неї загинули 16 людей.

Однією з головних вимог протестувальників було встановлення відповідальних за трагедію та оприлюднення документації щодо реконструкції вокзалу. Згодом студентські протести переросли у ширший рух із вимогами політичних змін у країні.

Демонстранти також звинувачували Вучича та його оточення в корупції, зв’язках з організованою злочинністю, застосуванні насильства проти політичних опонентів і тиску на свободу слова. Влада Сербії ці звинувачення заперечувала.

Як пише N1, студентський рух уже перейшов від протестів до підготовки до дострокових парламентських виборів. Зокрема, один із перших передвиборчих мітингів відбувся саме в Новому-Саді, де в листопаді 2024 року обвалився навіс вокзалу.

Напередодні виборів студенти також заявляли про намір сформувати власний виборчий список. Таким чином, парламентські вибори 25 жовтня мають стати важливою частиною політичного протистояння, яке триває в Сербії від початку масових протестів.

Що буде після відставки Вучича

Після дострокового припинення повноважень президента його обов’язки тимчасово виконуватиме голова Народної скупщини Ана Брнабич. Відповідно до Конституції Сербії, у разі дострокового припинення повноважень президента голова парламенту перебирає на себе функції глави держави.

Водночас Вучич не залишає політику. За інформацією N1, на дострокових парламентських виборах 25 жовтня він очолить список «Об’єднана Сербія» від SNS і в разі перемоги претендуватиме на посаду прем’єр-міністра. Перед відставкою сербський лідер також заявив про можливі помилування та припинення кримінальних проваджень щодо частини людей, пов’язаних із подіями останніх півтора року.

Отже, після відставки Вучича Сербія входить у новий етап політичного протистояння: 25 жовтня країна проведе дострокові парламентські вибори, а згодом має відбутися і президентська кампанія. Сам Вучич залишатиметься одним із ключових учасників політичного процесу, але вже не як глава держави, а як кандидат на посаду прем’єр-міністра.

Раптові відставки політиків у світі — останні новини

Відставка Вучича не єдиний випадок, коли керівник держави або уряду несподівано залишає посаду на тлі політичних змін. У липні 2026 року прем’єр-міністр Молдови Александру Мунтяну раптово подав у відставку, пояснивши рішення тим, що більше не може виконувати свою роль відповідно до власних принципів. При цьому він не заявляв про вихід із політики чи боротьбу за іншу посаду.

Ще одна гучна відставка сталася у Великій Британії. У червні прем’єр Кір Стармер оголосив про відставку на тлі внутрішньопартійного тиску. Він заявив, що почув позицію парламентської фракції Лейбористської партії щодо свого майбутнього як її лідера і приймає це рішення, але мав залишатися прем’єр-міністром до обрання наступного очільника партії.

В окремих випадках відставка стає не завершенням політичної кар’єри, а формальним кроком перед новим етапом. Так сталося у Вірменії: Нікол Пашинян подав у відставку у серпні перед початком роботи новообраного парламенту, після чого його партія здобула перемогу на виборах, і він знову очолив уряд.